Володіючи певними стратегіями, ми можемо розвивати навички критичного мислення в дітей під час щоденного спілкування, в грі, під час або одразу після перегляду будь-якого медіапродукту, в тому числі й набридливої реклами.
Наша експертка Інна Большакова, авторка підручників і посібників із критичного мислення, в рамках "Курсу з медіаграмотності для батьків" розповість про те, що особливо важливо для розвитку критичного мислення, й запропонує кілька ексклюзивних стратегій щодо його розвитку.
Інна Большакова, сертифікована тренерка міжнародного проекту "Читання й письмо для розвитку критичного мислення", методистка з дошкільного виховання й початкового навчання НМЦ дошкільної та початкової освіти, експертка ГС "Освіторія", методистка НВК "Новопечерська школа", авторка підручників НУШ для учнів початкової школи, дитячий психолог
Що важливо для формування навичок критичного мислення?
Щоб критично мислити, потрібен фундамент. Цим фундаментом є наші знання про світ і наші вміння за потреби їх здобувати.
Діти мають розуміти, де, яку й для яких цілей інформацію вони можуть знайти. І як із величезного обсягу цієї інформації витягти потрібну, правильно опрацювати й сприйняти її. Завдання батьків — навчити цьому дітей.
Як навчитися правильно працювати з інформацією?
Для правильного сприйняття інформації важливо, крім усього іншого, розуміти особливості роботи нашого мозку. У першу чергу йдеться про когнітивні упередження. Упередження — це думки, які формуються щодо чогось або когось завчасно, без ознайомлення з ним. Тобто ви складаєте думку про щось, із чим ви ще не зустрічалися, або маєте про це поверхневі знання, ваше ставлення формується на основі думок інших людей. Когнітивні упередження заважають робити об'єктивні, раціональні висновки. Заважають критично мислити.
Назвемо кілька стратегій розвитку критичного мислення, які допомагають правильно обробляти інформацію, в тому числі й працювати з когнітивними упередженнями.
Стратегія "Знаю / Хочу дізнатися / Дізнався (-лась)"
Стратегія, яка дає змогу підсумувати свої знання з того чи іншого питання, сформулювати запитання, щоб визначити поле пошуку необхідної інформації, зафіксувати знайдену інформацію для подальшої інтерпретації.
Групуємо за пунктами (можна у вигляді таблиці):
- Що знаємо?
- Про що хочемо дізнатися?
- Що дізналися?
Дуже зручне й лаконічне опитування для підсумовування знань для як дорослих, так і дітей.
Стратегія «Моя рука, або П’ять пальців»
Ця стратегія дає змогу подолати власні когнітивні упередження, правильно обробляти інформацію. Навчіть дітей під час пошуку інформації ставити запитання. Щоб краще їх запам'ятати, прив'яжіть кожне до певного пальця.
- За якими критеріями я шукатиму інформацію? Авторитетне джерело, мало емоцій, достатньо фактів, посилання на дослідження, факти, які можна перевірити, тощо.
- Чи є джерело інформації надійним? Чому? Наприклад, є посилання на першоджерело (дослідження, профільні органи, експерти, визнані професійним середовищем, із відповідною освітою), дата отримання інформації (тобто вона актуальна), прозорість першоджерел, загальний рівень авторитетності, чи не було в джерела випадків спотворення фактів.
- Чи досить наведених фактів, щоб зробити висновок? Чи вистачає фактів для формування повної картини, чи не будується весь медіапродукт, наприклад, на основі одного незначного факту?
- Чи всі факти взяті до уваги, чи ж тільки зручні, потрібні творцю продукту, щоб довести свою думку? Наприклад, додаткові факти, які стосуються цієї новини (будь-який медіапродукт), ми змогли узяти з інших джерел. Чому тоді в цьому медіапродукті їх нема? Чи можна довіряти цій інформації?
- Які висновки ми можемо зробити після проведеного аналізу? Недостатність фактів, перекручене подання, непрозорість джерел інформації, велика кількість власних думок автора замість об’єктивних даних мають привести до висновку, що ця новина не заслуговує на довіру (або вимагає вивчення інших джерел).
Батькам важливо допомогти дитині навчитися замислюватись, на підставі ЧОГО вони роблять ті чи інші висновки та приймають ті чи інші рішення.
Про використання запитань для правильної оцінки інформації ми ще поговоримо у відеоуроці на цю тему й у інших матеріалах "Курсу з медіаграмотності для батьків". А зараз іще одна важлива задача — навчитися розрізняти факти й судження.
Вчимося розрізняти факти й судження
Якщо говорити коротко, то факт означає реальну подію, те, що сталося.
А судження — це припущення, передбачення, намір, задум. Воно виникає в результаті нашого міркування. Власне, це наша думка, яку ми формуємо, інтерпретуючи факти.
Різні люди мають різні думки щодо одного й того ж факту. Тому так важливо орієнтуватися саме на нього, а не на думки.
Вчити дітей розрізняти факти й судження потрібно з дитинства. Для цього можна виконати кілька вправ.
Стратегія «М-схема»
Поясніть дітям, що в медіатекстах часто використовують слова, які налаштовують нас на позитивне або негативне ставлення до того, про що йдеться. Ці слова (фрази) працюють як емоційні гачки. Вони можуть змушувати нас сприймати один і той же факт абсолютно по-різному.
Такими словами часто стає мова ворожнечі — агресивні висловлювання, що принижують або дискредитують людину чи групу осіб за ознакою раси, релігії, статі тощо.
М-схема дає змогу досліджувати текст і знаходити такі емоційно заряджені слова. Як реалізовується ця стратегія?
- Прочитайте / прослухайте медіатекст. Наприклад, діти вийшли на прогулянку, галасували, бігали, штовхалися — інформація, факт.
- Як ця подія висвітлена в медіапродукті, який ви прочитали?
- Намалюйте літеру М і запишіть: ліворуч — позитивні слова, посередині — нейтральні, праворуч — негативні. Наприклад, ліворуч — веселі малюки, радісні дітлахи, посередині — діти, учасники прогулянки, праворуч — неслухняні діти, хулігани.
- Де більше слів? Чи багато з них емоційно заряджені?
- Подумайте разом, до якої думки вас схиляють у цьому медіатексті?
- Запитайте в дитини: навіщо автор дає подіям такі упереджені оцінки?
- Проаналізуйте, чи можна довіряти тексту, в якому вживаються такі слова?
Стратегія послідовних питань
Прочитайте / прослухайте текст новини, прямої мови, інтерв'ю тощо.
- Визначте головне питання, що розглядається.
- З'ясуйте, які відповідь або рішення пропонуються.
- Які причини такого рішення?
- Назвіть докази на підтримку кожної причини (факту). Що свідчить, що це рішення — найкраще?
- Які факти ми повинні сприйняти «на віру», що буде, якщо їх видалити?
- Подумайте про інформацію, яку не надали, яка містить іншу точку зору.
- Назвіть важливі оціночні слова, судження, емоційно заряджені думки (можна використовувати М-стратегію).
Аналізуючи рекламу
Діти — активні споживачі реклами. І вчити аналізувати цей вид медіапродукту вкрай важливо. Пропоную кілька стратегій.
Рекламна математика
Попросіть дитину протягом тижня порахувати всі рекламні відео, які їй довелося побачити. Домовтеся вести записи. Наприклад, позначати на аркуші знаком Х.
Порахуйте результати за тиждень, місяць, рік. Подумайте разом, скільки часу ви переглядаєте рекламу? Як вона може впливати? Чи буває так, що, неодноразово переглядаючи рекламу, ми хочемо отримати ту чи іншу річ? Що робити, аби зрозуміти, чи дійсно вона вам потрібна?
Шукаємо приховану рекламу
Подивіться популярний фільм. Разом порахуйте різні продукти (речі), які зустрічаються протягом фільму. Знайдіть їх у інтернеті. Обговоріть, як виробники продуктів (речей) використовують фільми для просування своєї продукції. Є таке когнітивне упередження, як ефект правди — це тенденція вірити, що інформація правдива (в даному випадку — кращі продукти), якщо ми її почули / побачили багато разів.
"Я актор / актриса"
Переглядаючи рекламний ролик, попросіть вашу дитину повторити роль.
Поставте запитання:
Як ти почуваєшся, повторюючи рухи акторів із реклами, їхні жести та міміку? Чи відчуваєш себе нормально, чи ж напружений (-а)?
Чи використовуєш ти ці рухи в повсякденному житті? Чому "так" або чому "ні"?
Обговоріть, як мова тіла може змінити бачення рекламного повідомлення й дати нові ідеї для його розуміння.
Знайди справжню річ
Купіть будь-який рекламований продукт. Розгляньте упаковку. Прочитайте, що на ній написано.
Обговоріть, чому рекламний ролик не інформує покупців про зміст товару й дає небагато конкретної інформації про продукт. Поясніть, як важливо перед придбанням товару вивчати інформацію на упаковці.
Читаю й переглядаю
Спочатку подивіться новину по телевізору. Потім прочитайте розповідь про ту ж історію в газеті / інтернеті. Обговоріть новину, відмінності, які помітили, а також подібності. Якщо ви робите це регулярно, то навчите дитину вибирати різні ресурси, для того щоб дізнатися новини, навчите розрізняти маніпуляції при різних способах подачі інформації.
Шоу та насильство в медіа
Деякі медіапродукти, які дивляться наші діти, містять елементи насильства. Про це з ними потрібно говорити й учити їх оцінювати ситуацію, шукати адекватні способи розв’язання проблем. Коли ваша дитина стикається з насильством у телевізійній програмі, відеогрі або фільмі, запитуйте про те, як це могло б бути в реальному житті, які наслідки таких дій у режимі оффлайн. Обговоріть різницю між віртуальним світом і реальним.
Є інші види насильства: образи, замасковані під гумор, словесні погрози, роздача прізвиськ тощо. Обговоріть, як емоційне насильство шкодить людині та чому це може призвести до фізичного насильства.
Якщо побачили один із подібних медіапродуктів, складіть список таких епізодів, поміркуйте, як сценаристи або дизайнери відеоігор могли б замінити слова, щоб не принижувати гідності людей.
Ми всі живемо в інформаційному суспільстві під постійним впливом ЗМІ. Це невід’ємна складова нашого життя, незалежно від того, хочемо ми цього чи ні. І це нормально. Але щоб жити у світі медіа, потрібно мати навички критичного мислення, які, сподіваюся, мов парасолька, захистять нас і наших дітей від негативних впливів, навчать сумніватися, приймати виважені рішення й бути щасливими.
Пропонуємо пройти невелике опитування:
Фото: depositphotos
Читайте також
