Псевдонаукові факти просочуються навіть в авторитетні видання – про це у статті про наукові фейки пише наш експерт Олексій Коваленко, кандидат біологічних наук, популяризатор науки. Виявляється, з 2000 року кількість опублікованих наукових статей, в яких виявили обман і фальсифікацію, зросла на порядок! Тому медіаграмотність сучасної людини не може не включати і вміння захищатися від псевдонауки в самих різних її проявах. Це життєво важливо, як у випадку з медичними та харчовими фейками.

Складнощі боротьби з науковими фейками

Є загальні правила, які допоможуть розпізнавати наукові фейки. І головне, чим ми можемо оборонятися, – знання!

Але ми не можемо мати глибинні знання у всіх сферах науки, а загальні знання можуть похитнутися під натиском аргументів від різного роду авторитетів (або людей/спільнот, які представляються такими), що жонглюють складними термінами і вибудовують наукоподібні гіпотези.

Слабка впевненість в своїх знаннях, схильність до магічного мислення і невміння мислити аргументовано часом приводять до віри в абсолютно неймовірні фальсифікації. Наприклад, в наш час є люди, які вірять в теорію пласкої Землі, а в "Співтоваристві пласкої Землі", за даними Вікіпедії, близько трьох тисяч людей. Багато людей на нашій планеті впевнені, що все, що ми знаємо про Всесвіт, – містифікація NASA. Неймовірно, але факт.

Знання – захист від фейків

Дійсно знання – наш захист від брехні. Але багато що залежить від того, чи вміємо ми та наші діти користуватися теоретичними знаннями, чи здатні аргументовано відстоювати істину, не піддаючись на провокації і красиво оформлені містифікації.

На жаль, ті знання, які діти отримують від вчителя і з підручника, не завжди "присвоєні" дитиною, не стали по-справжньому засвоєним матеріалом. Недостатня кількість практики, коли діти за допомогою простих експериментів, спостереженнь, аналізу пізнають, як влаштований світ, призводить до того, що наукові фейки частенько набувають в їхніх очах правдоподібності. Іноді навіть в питаннях, які, здавалося б, уже не підлягають сумніву.

Як довести, що Земля не пласка?

Наш експерт Олексій Коваленко разом з учнями молодших класів в короткому, але цікавому відеоуроці покаже на прикладі самого неймовірного наукового фейка, як вчити дітей відстоювати справжні знання.

Прості поради для боротьби з науковими фейками

• Допомагайте дітям перевірити на практиці те, що вони вивчають. Прості досліди, аналіз реальних життєвих ситуацій і особисті маленькі відкриття допомагають зміцнити набуті знання. Наприклад, експеримент з капустою, який ви бачили в відео, може бути підкріплений спостереженням в польових умовах. Зверніть увагу дитини, коли ви опинитеся в полі або пустелі, що спочатку ви побачите верхівку дерева або, скажімо, піраміди, а тільки потім  весь об'єкт. Чому так? Допоможіть прийти до висновків.
• Ставте запитання, провокуйте сумніви, які приведуть до пошуку розумної аргументації і допоможуть напрацювати стійкість до фейків. Не поспішайте вказувати на неправильність відповідей, допомагайте дійти до вірних висновків самостійно.
• Нагадуйте, що будь-який авторитет може помилятися (навіть ви і улюблена вчителька). Перевіряти, а не приймати на віру все, що нам розповідають і показують, – важливий навик для часів, коли фейки стали частиною всіх сфер життя.

І нехай ваші уроки будуть цікавими і навіть трішки смішними! Це підвищить засвоюваність наукового і ненудного матеріалу.

Більше про боротьбу з фейками читайте і дивіться в матеріалах нашого "Курсу з медіаграмотності для батьків".

І наостанок пропонуємо пройти наше міні-опитування:

Фото: depositphotos.com