"Чи можуть домашні тварини нашкодити немовляті?" – таким питанням задаються майже всі батьки і це природньо. Звичайно, якщо у вас золота рибка в акваріумі - то переживати особливо нема про що. Хіба що малюк захоче влаштувати «рибалку», коли підросте. Хом'ячків, папуг та іншу дрібну живність також можна тримати в клітці і контролювати їх контакт з дитиною. А от якщо в будинку кішка чи собака, то варто врахувати багато нюансів.
Як домашні тварини можуть реагувати на появу малюка?
Тварини по-різному реагують на появу будинку дитини – але майже завжди це стрес. Господарі починають менше приділяти уваги тварині, час прогулянок і їх тривалість змінюється, у квартирі з'являються зони куди їй не можна, речі які заборонено чіпати... Випробовуючи стрес з появою в будинку малюка вихованець може поводитися як «старша дитина» - вимагати підвищеної уваги, забути про охайність, типові ознаки ревнощів. Все залежить від стабільності психіки вашого вихованця.
Але навіть якщо він у вас фактично "член сім'ї", не варто забувати, що ви маєте справу з тваринами. Кішки, іноді, можуть атакувати, намагатися подряпати дитину, можуть лягти на неї – адже вона така тепла. У собаки може включитися інстинкт мисливця стосовно немовляти. Варто пам'ятати, що деякі породи мисливських собак не в силах ідентифікувати малюка як людину.
І навіть якщо собака дуже доброзичлива, - може ненароком штовхнути малюка, бажаючи його лизнути. Ваше завдання – прорахувати всі можливі загрози та убезпечити дитину і при цьому мінімізувати проблеми для тварини.
Безпека новонародженого в будинку де є кішка чи собака
- Переконайтеся, що тварина здорова – здавайте аналізи, регулярно проводите дегельмінтизацію;
- Переконайтеся, що дитина не має алергії на вовну тварини;
- З перших днів спостерігайте за реакцією тварини на дитину. Чи не напруги в позі та бажання атакувати? Як вихованець реагує на плач новонародженого?
- Навіть якщо ви не помічаєте у тварини жодних негативних реакцій, не варто залишати їх з малюком в одній кімнаті без нагляду, особливо спочатку, поки вихованець не звикне до нового члена сім'ї. Доступ до дитячої, до певного віку дитини повинен бути обмежений, адже для неприємностей достатньо кількох секунд.
- Не «виховуйте» вихованця у присутності дитини. Ваше: «Кинь!» на адресу кота, який ліг у дитячому ліжечку, окрик на собаку може спровокувати агресію. Важливо, щоб тварина не отримувала негативних емоцій, пов'язаних з дитиною – інакше у неї виникне бажання «вижити зі зграї чужинця», не бажаючи ділити територію. Навпаки, якщо в присутності дитини ви будете гладити тварину, ласкаво з нею розмовляти, балувати смачненьким, тоді менше ризик формування у тварини негативних установок до малюка.
- Коли дитина підростає – важливо стежити, щоб вона не тягала їжу з котячої миски, не гралася з наповнювачем для лотка, і щоб іграшки були у кожного свої, особливо в той період, коли дитина все тягне до рота.
Якщо ви спостерігаєте агресивну поведінку тварини, якщо ваш кіт або собака за натурою «домінатор», який не бажає прийняти нового члена сім'ї, можливо краще для всіх буде прийняти непросте рішення і на якийсь час комусь тваринку віддати.
Але в будь-якому випадку, варто докласти максимум зусиль, щоб дитина і тварини навчилися мирно співіснувати разом. Діти швидко ростуть і вже у 2-3 роки малюк може стати найкращим другом з котом чи собакою, які багато чому можуть його навчити.
Фото: depositphotos.com
Читайте також
