Що ж це за вітамін і чим він такий особливий? Про це нам розповіла лікарка-педіатриня, письменниця і мама Валентина Ковальчук.

Валентина Ковальчук

Вітамін D  – жиророзчинний вітамін. Він існує у 2-х формах: вітамін D2 та вітамін D3.

Вітамін D2 (ергокальциферол) міститься лише у рослинній їжі, а саме у соках, зернових та грибах. Він не синтезується в організмі і потрапляє туди лише із рослинними продуктами харчування. Вітамін D3(холекальциферол) надходить в організм із продуктами тваринного походження, але найголовніше те, що він здатен синтезуватися в нашій шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання. Про нього надалі і буде йти мова.

Яке значення для організму вітаміну D3?

Як і кожен вітамін, вітамін D3 має свою роль для організму, свою своєрідну сферу впливу. Він: 

• відповідає за кальцієво-фосфорний обмін, допомагаючи засвоєнню цих мінералів в організмі, і таким чином регулює формування та зміцнення кісткової тканини; 
• бере участь у формуванні клітин імунітету, запобігаючи частим та тривалим респіраторним захворюванням; 
• впливає на синтез статевих гормонів. 

Це не єдині, але найважливіші механізми дії вітаміну D.

В яких саме продуктах міститься вітамін D3?

Найважливішими джерелами цього вітаміну є: 

• печінка риб, особливо тріски; 
• жирні сорти риб (оселедець, тунець, лососеві);
• ікра;
• вершкове масло;
• жовтки яєць;
• твердий сир.

Чи потрібно додатково давати дітям вітамін D?

Якщо говорити про здоров’я дітей, то часто мами отримують рекомендації додатково давати дітям вітамін D у перші місяці і навіть роки життя дитини. За даними Американської Академії Педіатрії, рекомендоване щоденне вживання 400 МО вітаміну D на добу. Проте чітких даних до якого віку необхідно це робити і чи є необхідність у вживанні додаткового вітаміну D у весняно-літні місяці немає.

Взагалі наш організм дуже розумний, це система, яка здатна до саморегуляції. І досить логічним є те, що ми не потребуємо постійного вживання  додаткових штучних речовин для покращення його роботи. Було би дивно, якби ми все життя були прив’язані до якихось «чудо-баночок» із різноманітними добавками і без них не могли би бути здоровими і повноцінно існувати. Якщо вітамін D синтезується в нашій шкірі, а також надходить із продуктами тваринного походження, на думку Валентини Ковальчук, немає жодної необхідності у його додатковому споживанні. Про це є згадка у інформаційному матеріалі від МОЗ.

Харчові добавки із вітаміном D можуть бути рекомендованими тоді, коли дитина не проводить достатньо  часу на сонці, а також не вживає продукти, в яких він міститься. 

Якщо дитина достатньо буває на відкритому повітрі (для синтезу вітаміну D необхідне перебування на сонці впродовж 10-15 хвилин), має збалансований раціон, в якому є необхідна кількість продуктів тваринного походження, то немає необхідності у додатковому прийомі вітаміну D у вигляді добавок, вважає Валентина Ковальчук. 

Вітамін D – це жиророзчинний вітамін. Як і всі інші жиророзчинні вітаміни, він має здатність акумулюватися в організмі. Наша жирова тканина та печінка відіграють роль «сховищ запасів» вітаміну D і постачають його в кров, коли в цьому є необхідність. А найбільша вона у осінньо-зимовий період, коли відзначається недостатнє утворення вітаміну D шкірою через брак сонця. Тоді запаси цього вітаміну поповнюються більшою мірою з продуктів харчування та зі «сховищ».

Коли є необхідність прийому «штучного» вітаміну D?

Лише коли є певна симптоматика, за якою лікар може запідозрити дефіцит вітаміну D. Найчастіше це порушення в розвитку кісткової системи, хоча це не завжди може свідчити про недостатність вітаміну D в організмі. Існує спеціальний лабораторний тест, за яким можна визначити рівень  25(ОН)- гідроксикальциферолу в крові. За показниками цього тесту можна робити висновки про дефіцит вітаміну D в організмі, і лікар, за необхідності,  зможе підібрати відповідний препарат і його дозування. Варто пам’ятати, що надлишок вітаміну D в організмі може призвести до не менш поганих наслідків, ніж його нестача. 

Тому, щоб зберігати здоровий баланс в організмі, необхідно в першу чергу проводити достатньо часу на свіжому повітрі та раціонально харчуватися.