Інфекційний мононуклеоз зустрічається досить часто, проте далеко не всі лікарі можуть його відразу розпізнати, та не призначати непотрібного лікування. Справа в тому, що цю хворобу часто плутають з ангіною та іншими інфекціями, оскільки вони мають загальні симптоми.
Збудником інфекційного мононуклеозу є вірус Епштейна-Барр (ВЕБ), він же вірус герпесу 4 типу. У дітей молодше 5 років захворювання часто протікає без симптомів. І взагалі, далеко не завжди зараження ВЕБ призводить до захворювання, проте причиною мононуклеозу завжди є цей вірус.
Інкубаційний період та можливі способи зараження мононуклеозом
Найчастіше інфекційним мононуклеозом хворіють діти, старше 5 років, підлітки та молоді люди, і зазвичай зараження відбувається саме при поцілунках. Звідти і неофіційна назва захворювання.
Інкубаційний період, тобто час від зараження до прояву перших симптомів, досить варіюється від 5 днів до 2 місяців. Розповсюджується вірус найчастіше через слину зараженої людини, але може передаватися і через забруднені предмети (в тому числі іграшки), рідше – повітряно-крапельним шляхом. Зазвичай, якщо дитина з дитячого колективу захворіла, карантин не потрібен, достатньо звичайного вологого прибирання.
Симптоми мононуклеозу
Вірус Епштейна-Барр вражає лімфоїдну тканину, а це – лімфатичні вузли, селезінка, печінка та інші. До основних симптомів, які допоможуть запідозрити мононуклеоз відносяться:
- Збільшення лімфатичних вузлів, особливо помітно на шийних лімфовузлах
- Сильна втомлюваність, слабкість
- Закладеність носа – через враження аденоїдної тканини
- Запалення і набряк мигдалин (через це часто ставлять помилковий діагноз ангіна)
- Підвищення температури тіла
- Біль при ковтанні
- Серед неочевидних симптомів – збільшення печінки та селезінки.
При застосуванні антибактеріальних препаратів (якщо лікар вирішив лікувати ангіну, наприклад), зазвичай на тілі хворого з`являється характерний висип. Чому так стається лікарі і досі не знають, проте, це один з методів розпізнати мононуклеоз.
Для підтвердження діагнозу використовують клінічний аналіз крові, в якому виявляються специфічні для захворювання клітини - атипічні мононуклеари. В деяких випадках, якщо їх виявити не вдається, може допомогти аналіз на специфічні антитіла до ВЕБ.
Лікування інфекційного мононуклеозу
Як і від більшості вірусних інфекцій, від мононуклеозу специфічного лікування немає. Проте, він майже завжди проходить самостійно, але варто створити для цього умови, а саме:
- Повний спокій перші 1-2 тижні
- Прохолодне свіже вологе повітря в кімнаті
- Багато пити, а їсти не змушувати, виключити жирне, смажене, гостре
- Жарознижувальні нестероїдні препарати за потреби. Дітям дозволено тільки ліки на основі ібупрофену та парацетамолу, аспірин категорично не можна, через ризик виникнення синдрому Рея.
- Лікарі рекомендують мінімізувати фізичні навантаження дитині, яка перехворіла на мононуклеоз, щоб уникнути ризику розриву селезінки, поки вона не повернеться до природнього стану.
В чому небезпека інфекційного мононуклеозу
Оскільки ВЕБ вражає лимфоїдну тканину, організм стає вразливим до інших інфекцій, в тому числі і бактеріальних. Важливо не пропустити ускладнення.
Ризик розриву селезінки, яка у 50% випадків захворювання сильно збільшується.
Вірус герпесу залишається к крові пожиттєво, нажаль, в деяких випадках його пов`їязуть з окремими різновидами раку.
Тож, інфекційний мононуклеоз не рідке явище, проте, дуже важлива своєчасна і правильна діагностика. Тож, якщо вас щось турбує в стані здоров`я дитини, обов`язково звернутися до лікаря і здати аналіз крові.
