Дитячий та сімейний психолог Світлана Ройз опублікувала 23 гри-практики для дітей різного віку, що допоможуть вивільнити накопичену агресію, та «відреагувати» злість.
Всі ігри зібрані для різних «каналів агресії» - голос, зуби, руки, нігті, ноги, живіт, рефлексія - слова. Але у всі ці ігри можна грати, лише якщо ми самі можемо витримати напругу злістю.
- «Вдихнути хмару» - уявити, що вдихнули хмару і видихнути її зі звуком, можна з грозою та блискавкою (ми розкриваємо руки – показуючи, який розмір хмари ми вдихаємо, а на видиху видаємо звук, та зводимо руки, «зменшуємо» розмір хмари, долоні в кінці видиху з`єднуються, мов у хлопку. Можливо, супроводжуємо видих, тупотінням ніг)
- «Погода» – ми обережно простукуємо подушечками пальців долоні чи тіло дитини– своїми доторками відіграючи - спочатку м`які доторки, немов дитину гладить сонечко і легкий вітер (йдемо - стукаємо - повільно, м'якенько тихо), потім вітер посилюється починається дощ – прискорюємо рухи і починаємо тупотіти. Дощ посилюється - торкаємося сильніше, злива – ще сильніше простукуємо, гроза - ураган – ще сильніше, дмухаємо і кричимо, вітер заспокоюється, дощ стихає - поступово йдемо тихіше і повільніше. Закінчуємо «прекрасною погодою». Можна запропонувати, щоб дитина відігравала погоду кроками на місці – розгойдувалася, потім тупотіла ніжками, потім стрибала і кричала (коли грім), потім посміхалася та розслаблено погойдувалася, при «ясній погоді»
- «Собаки» - «перетворитися» на добрих собачок, що вихляють хвостиками, потім, злих собак, що гарчать один на одного. А потім, знову перетворитися на добрих собак, що принюхуються, та знайомляться
- «Клац-клац» - клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, показувати зуби і гарчати, як тигри. Перетворитися на людей
- «РРРРР» – перетягувати тканину, тримаючи в зубах
- «Докричатись до Місяця»: якщо є можливість проявляти голос в повну силу. Уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам
- «Плювалки». Виплюнути, видути – з трубочки горошину, будь що, в ціль
- «Лети!» Дути один на одного, як на пер`їнку. Дозволити собі дути на дорослого, щоб його «здути» з місця
- «Штовхалки». «Відштовхнути» повітряною хвилею дорослого (партнера з гри), зробивши відштовхуючий жест руками.
- «Подушковий бій» (якщо це доречно в умовах, яких живемо)
- «Борці сумо» - засунути подушку під футболку і штовхатися, подушка пом'якшуватиме удар
- Рвати папір і потім зібрати з уривків колаж (будь який образ, можна задати його, можна запропонувати дітям викласти та клеїти щось своє)
- «Шкрябалки та дряпалки» – нігтями «прошкрябати» малюнок у тісті, у фользі, у крупі, плівці. У пакет, що закривається, залити фарбу. Дитина подушечками пальців і нігтями прорисовує (дряпає) візерунки
- Боулінг - збивати будь-які предмети
- «Злий бобер» – придумати злу тварину і поводитися так, як, ми припускаємо, може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім, на людину
- «Випустити пазурі» – показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. Потім перетворитися на людину
- Малювати каляки-маляки, стиснувши в кулаку фломастер або олівець
- У ціль – зім'яти в руках папір, потім, як м'ячиком, потрапити в ціль
- Кричати в «мішок для крику», чи стакан, чи в подушку
- Бодалки – так-ні. Бодатися руками чи головою, говорячи по черзі – так чи ні
- Люблю – не люблю. Говорити один одному – я люблю, коли… я не люблю, коли…
- Радію – злюсь. Я злюсь, коли. Я радію, коли
- Можна уявити всередині пружину, яка стискається-розтискається і підстрибує всередині, покласти руку на живіт, зробити вдих і різкий видих.
Допоміжні думки:
Нам важливо розповісти дитині, що емоція – це сигнал нашого мозку на те, що відбувається. Зараз агресивні прояві закономірні. Сама війна – надагресія.
- Злість дітей важлива.
- Злість така ж важлива, як і радість, і сум.
- Від того, що ми відчуваємо емоцію – ми не добрі та не погані.
- Якщо ти злишся - ти не злий. Ти людина, яка зараз злиться.
Іноді, коли агресивність дуже сильна, ми уявляємо, як би все зруйнували, як би когось вдарили або, навіть, вбили. Зараз – наша агресивність природна. Але ми в жодному разі не шкодимо собі та іншим.
Зараз ми маємо право ненавидіти та злитися. Але ми створені не тільки з ненавісті та злості – що в нас ще є? Я відчуваю лють до ворогів, але я продовжую відчувати любов до тих, хто мені близький. Я більше - ніж будь яка моя емоція чи прояв.
Сил нам!
Читайте также
