– Тамаро Іванівно, будь ласка, пригадайте, якою мамою для своїх дітей Ви були у їхньому дитинстві: м’якою чи суворою? І яких принципів Ви дотримувалися у вихованні дітей?
Про м’якість складно говорити, скоріше я була з дітьми більш жорсткою. Але не тому, що я так хотіла, а з необхідності: я дітей виховувала одна, Славі було 8 років, коли ми з її батьком розлучилися. І я фактично залишилася одна з двома дітьми. Якби я допускала м’якість у їх вихованні, невідомо, якими б людьми вони виросли. Та й у мене просто не було можливості бути м’якою, треба було самостійно приймати всі рішення, брати на себе повну відповідальність за дітей.
– Чи ставили Ви цілі для дітей, яких вони обов’язково повинні досягти? Чи давали їм більше свободи вибору у діях?
У мене дві доньки, і вони досить різні. Певні цілі, звичайно, ставилися, але діти самі повинні обирати свою дорогу. Якщо зі Славою було помітно, що у неї хороші вокальні дані, то ми пішли музичним, творчим шляхом. Спочатку була музична школа, потім – заняття з вокалу. Молодша ж донька (Саша) спочатку не хотіла дослухатися до моїх порад. Я бачила її здібності до точних наук і хотіла, щоб вона вчилася в комп’ютерній школі. Вона ж мене не послухалася, пішла іншою дорогою. Але з часом виявилося, що я була права: зараз її робота пов’язана з ІТ-сферою, вона успішна і реалізована в цій галузі. Тобто, мама завжди може оцінити зі сторони, які здібності у дитини ключові, і що їй варто розвивати. Мамине серце завжди підказує правильний шлях. Проте, на жаль, не завжди вдається до дитини достукатися, щоб вона прийняла твою пораду.
– Ви щасливі, що Слава стала співачкою?
Так, однозначно. Слава росла спритною, творчою дівчинкою. Ще в дитинстві було зрозуміло, що стандартна офісна робота не для неї. Мої думки з приводу її таланту підтверджували і мої друзі. Коли ми збиралися з ними, то просили Славу, щоб вона нам влаштовувала невеликий концерт. Під час цих імпровізованих виступів було очевидно, що вона талановита. І коли Слава сказала, що хотіла б вступати після школи до інституту культури у Києві, я була, звичайно, «за». Уявити її адвокатом або юристом, як колись хотів її батько, я просто не могла.
– Хто Вам допомагав з дітьми?
Після того, як пішов їхній батько, ми залишилися лише втрьох. Діти для мене були, наче подруги. Ми намагались вирішувати все разом, спільними зусиллями. Я їм говорила: «Лише ми є одна в одної, інакше ніяк неможливо». Але в мене були дуже гарні друзі, вони допомагали. З їх допомогою можна було достукатися до дітей, донести якусь думку, точку зору. Я скрізь брала дітей з собою, на всіх моїх зустрічах з друзями, святах вони були присутні. Вони були невід’ємною частиною мого життя.
– Наскільки багато уваги ви приділяли режиму харчування дітей?
Режим харчування для мене і зараз – своєрідний пунктик. Я вважаю, що обов’язково потрібно їсти супи, щоб добре працював шлунок. Перекуси я не визнаю, не дозволяла їх дітям, і онукам зараз не дозволяю. Дитина повинна їсти нормальну, корисну для організму їжу.
– У вас вже є онуки. Чи даєте Ви поради з виховання дітей своїм дочкам?
Я свій ніс встромляю всюди (сміється). Без цього просто не виходить. Часто у мене з моїми доньками доволі різне бачення виховання дітей. Та я їх не засуджую: батьки зайняті роботою, це нормально і природно. Я більше часу проводжу з дітьми, бачу, де що потрібно відкоригувати. Всі гуртки на мені. Ролики, ковзани, санки – все бабуся. І бабуся скрізь разом з онуками, коли є така нагода. Слава може спокійно поїхати кудись у справах, вона знає, що всі питання з дітьми я проконтролюю. Але іноді вона на мене злиться, говорить, що я їй не даю стати справжньою мамою.
– Як Ви вирішуєте подібні конфлікти?
Сиджу вдома, займаюся собакою. Поки Слава мені не подзвонить. А як тільки подзвонить, я вже тут як тут. Знову включаюсь в усі процеси. І роблю так, як я вважаю за потрібне.
– Слава – це псевдонім. Насправді Ви давали їй інше ім’я при народженні – Ольга. Як Ви її називаєте зараз?
Я називаю доньку Славою. Справа в тому, що вона ще в дитинстві хотіла змінити ім’я, чимось воно їй завжди не подобалося. Якби не Юрій Нікітін, її колишній продюсер, вона, можливо, була б Євою. Було в неї бажання взяти це ім’я у школі. Я говорила: «Немає проблем, будеш отримувати паспорт, будеш Єва. Це твоє життя, ти обираєш, що ти хочеш». Можливо, я була не права, що дала їй ім’я на честь своєї мами – Оля. Воно їй дійсно не дуже підходило. А Слава підходить.
– Яку історію з дитинства Слави Ви можете розповісти?
Була історія, як вона разом з молодшою сестрою гуляла у дворі. Вони ніколи не виходили гуляти, поки обидві не повторювали мені правила поведінки на вулиці. Що не можна підходити до незнайомців, розмовляти з ними, брати цукерки. Ось одного разу прийшов час обіду, я їх покликала з балкону, але вони не відгукнулися. Я вийшла у двір, але їх там не було. Я годину бігала по всьому мікрорайону, їх ніде не було. У мене вже серце було невідомо ніде. Потім хтось мені сказав, що вони у якоїсь дівчинки вдома. Звичайно, я їм дала гарної прочуханки, коли знайшла. Бажання втікати і мені не говорити, де вони, у них відпало. А я цей страх їх втратити запам’ятала на все життя.
– Будь ласка, підкажіть мамам зі свого досвіду: що потрібно робити, щоб встигати все поєднувати і відчувати себе щасливою?
Треба, перш за все, прислухатися до своїх дітей, знаходити з ними контакт, спілкуватися. Знати, чим живе твоя дитина, що її мучить. Обов’язково планувати свій день, ще з вечора розкладати все «по поличках» в голові. Без такого планування не впоратися. І, звичайно, довіряти дітям, своїй інтуїції. І про себе, звичайно, не забувати, бо від вашого успіху залежить успіх дітей. Якщо ви успішні і добре стоїте на ногах, діти бачитимуть хороший приклад. Особистий приклад – найкращий метод виховання. Діти рівняються на батьків. Щаслива мама – щасливі діти.
Читайте также
Матеріал підготовано у партнерстві з брендом дитячих сумішей Nutrilon 3,4.
*Відповідно до дослідження «Опитування серед лікарів-педіатрів та сімейних лікарів щодо рекомендацій продуктів дитячого харчування та дитячих молочних сумішей», яке на щорічній основі проводить ТОВ «Тейлор Нельсон Софрез» з 2016 року до жовтня 2020 року серед педіатрів і сімейних лікарів, які рекомендують дитячі молочні суміші для подальшого вигодовування дітей від 1 до 3 років.
