Тема насильства, як у світі дітей, так і у світі дорослих, на жаль, лишається достатньо табуйованою попри значні зрушення. Згадаймо, челендж у соцмережах #metoo, який у 2017 році підтримали жінки, що стали жертвами харасменту. Це стало першою масштабною акцією, коли постраждалі відважилися відкрито говорити про свій травматичний досвід. Вони відчули, що мають голос, навіть більше — їх чують. А отже і голоси дітей, які постраждали від сексуального насильства, теж мають звучати.
Насильство над дітьми є загальносвітовою проблемою, і Україна не є виключенням. Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство вважаються одними із найгірших форм насильства стосовно дітей. За даними досліджень Ради Європи, 21% українських дітей, тобто кожна п’ята дитина зазнає різних форм сексуального насильства: від розбещення до зґвалтування. Кожна третя дитина стає жертвою фізичного насильства, а кожна друга — психологічного. Тож, якщо статистика настільки вражаюча, виникає питання: чому про цю проблему говорити не прийнято? Чи це тому що попередні звички замовчувати реальну ситуацію і робити вигляд, що все добре, передались наступному поколінню? Чи може це ознака суспільства і його неготовності брати відповідальність за спільне майбутнє? Але зміни на міжнародному та державному рівні вже давно почалися.
Запобігання насильства на законодавчому рівні
На законодавчому рівні з 2012 року Україна є учасницею Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція), яка є найбільш амбітним та всеосяжним міжнародно-правовим інструментом, спрямованим на запобігання насильству та захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, а також притягнення винних осіб до відповідальності та сприяння міжнародній співпраці в цих сферах.
Також з 2018 року в Україні реалізується проєкт щодо запобігання насильству над дітьми в рамках Плану дій Ради Європи (2018-2022). Діяльність закріплена в Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021), зокрема в трьох пріоритетних напрямках: життя, вільне від насильства, правосуддя дружнє до дітей, та права дітей у цифровому середовищі. Крім того, проєкт є частиною програми Ради Європи «Будуємо Європу для дітей і разом з ними».
Проєкти орієнтовані та те, щоб охопити різні категорії населення. Окремо проводяться дослідження, залучаються відповідні фахівці, системно розробляються інформативно-навчальні матеріали для різних цільових груп, в тому числі для батьків, освітян — проводяться навчальні вебінари та презентації. Для дітей різних вікових категорій створено ігрові навчальні матеріали, цифрові посібники та відеоуроки, які у доступній формі розповідають про те, що таке насильство, яким воно буває, як розпізнати кривдника та не боятися звернутися за допомогою.
“На разі ситуація є такою, що Україна має потужну законодавчу базу, державні програми, план дій Ради Європи, Стратегію Ради Європи з прав дитини, в рамках та на виконання яких проходять заходи високого рівня, інформаційні кампанії, навчальні заходи для різних категорій фахівців, що працюють з дітьми та заради дітей - поліцейських, прокурорів, суддів, освітян, соціальних працівників, представників громадянського суспільства, тощо. Проте нагальною потребою є формування нульової толерантності до насильства стосовно дітей у суспільстві, коли б кожен з нас реагував відповідно на факти насильства та не замовчував проблему і тим самим створював для дитини середовище довіри”, — наголошує Ольга Калашник, керівниця проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні».
Як можна долучитися до протидії насильству над дітьми та допомогти у тому, щоб збільшити рівень обізнаності проблеми та шляхів її подолання:
- Знати про права дітей, зокрема і в цифровому середовищі, та поширювати інформацію про них. І якщо вважаєте, що такі права було порушено, варто звертатися до поліції та інших компетентних державних структур, звернутися до уповноваженого з прав дитини або до громадських організацій, що займаються захистом прав дитини, а у справах, що потребують цього до Європейського суду з прав людини.
- Усвідомити, що сексуальне насильство над дітьми одне з найстрашніших, і воно ближче, ніж здається. Згідно зі статистичними даними приблизно п’ята дитина в Європі стає жертвою тієї чи іншої форми сексуального насильства; у чотирьох із п’яти випадків такого насильства кривдником дитини є особа, яку ця дитина знає. Сексуальне насильство стосовно дітей може набувати різних форм, зокрема таких: сексуальне насильство в сім’ї або у колі довіри, сексуальна експлуатація (проституція або створення матеріалів, що зображують сексуальне насильство), сексуальне насильство через мережу Інтернет та сексуальне насильство з боку однолітків.
- Знати, куди звертатися, якщо ви стали свідком насильства над дітьми.
З 2013 року Громадська організація «Ла Страда-Україна» забезпечує роботу єдиної в Україні Національної гарячої лінії для дітей та молоді. Діти, підлітки та студентська молодь мають можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку в будь-яких складних життєвих ситуаціях, – проконсультуватися з психологами, юристами, соціальними працівниками та соціальними педагогами, а дорослі - проконсультуватися щодо ситуацій, які стосуються дітей та порушення їхніх прав.
►Звертайтеся за консультацією, дзвінки безкоштовні: 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)
►Якщо Ваша дитина зникла звертайтеся до «Служби розшуку дітей» за номером 116 000, дзвінки безкоштовні.
За даним номером гарячої лінії батькам надається психологічна, правова та соціальна підтримка. У листопаді 2017 року ВГО "Магнолія", що забезбечує роботу гарячої лінії зниклих дітей приєдналась до Міжнародної Федерації Missing Children Europe.
Будьте уважними до дітей, які поруч з вами, не зволікайте, говоріть, інформуйте, попереджайте і допомагайте. Безпека дітей залежіть від кожного з нас. Слідкуйте за проєктами Ради Європи та долучайтеся до спільної місії — світ без насильства.
