Автор матеріалу - Наталка Шаманова
Ми оформились в логопедичний дитсадок, знайшли логопеда в приватному дитячому центрі й почали посилено займатися. До 7 років мовлення дитини прийшло в норму. Наша випадок не унікальний, - нині мало не половина дошкільнят має ті чи інші проблеми з мовленням. Більшість із них – не вирок і при правильній та вчасній корекції зникають до 7-8 років.
Що повинні знати батьки про розвиток мовлення дитини і коли варто звертатися до фахівців – про це розповім у статті, на основі консультацій логопеда-дефектолога Оксани Іллюк та власного досвіду.
Коли варто вести дитину до логопеда?
Вперше бажано сходити коли дитині виповниться два роки. Хоча, до трьох років логопед не ставить діагнозів і не береться за корекцію мовлення – вважається, що в цей період мозок дитини активно розвивається, визрівають мовні центри і відсутність зв’язного мовлення чи звуку «р» - не проблема. Разом з тим, існують певні усталені норми розвитку мовлення.
- 1 рік – гуління, 2-3 лепетні слова. Малюк починає розуміти окремі слова і може зіставити їх з конкретними предметами, розуміє прохання, що супроводжуються жестами ( «Дай ручку!», «помахай: «Привіт!»,«Не можна!», тощо).
- Від 1 до 2 років – короткі слова типу мама-тато-баба, дай, на, топ-топ, ням, наслідування мови тваринок. Поступово з’являються словосполучення з двох слів, потім - короткі речення. Логопед-дефектолог вже у цьому віці може зрозуміти, наскільки правильно дитина вимовляє звуки «п», «б», «ф», «в».
- У 3-4 роки закріплюється вміння складати слова в речення, розповідати віршики, переповідати історії. У цьому віці малюк має навчитись правильно вимовляти звуки «с», «з», «ц», «ш», «ж», «ч», «щ».
- У 5-6 років – у дитини має бути повністю сформоване мовлення.
Якщо на котромусь із цих етапів у дитини стався збій – варто відвідати логопеда не чекаючи трирічного віку. Якщо дитина від народження має діагнози, які припускають затримку мовного розвитку (ДЦП, СМА, генетичні порушення), треба ретельно займатися від самого народження.
Також, якщо дитина заїкається, говорить надто повільно чи навпаки швидко, плутає слова чи переставляє місцями склади у довгих словах, це теж привід звернутися до логопеда.
Як зрозуміти, чому дитина не говорить?
Причини можуть бути різними. Тяжкий токсикоз в період вагітності, складні пологи, хвороби нервової системи, травми голови, спадковість, анатомічні особливості (неправильна форма щелепи, коротка під’язикова вуздечка, тощо). Іноді причини мовчання взагалі банальні – з дитиною мало говорять вдома, не читають казок, не співають колискових, або ж розуміють без слів і виконують всі бажання.
За нормальних умов малюк навчається говорити в перші роки життя завдяки слуху і здатності до наслідування. Якщо дитина погано чує, це також може бути причиною затримки мовного розвитку. У будь-якому випадку, варто обстежитись у ЛОРа, невролога, дитячого психіатра. Не зайве буде зробити енцефалограму головного мозку. Хоча б раз в житті, для власного спокою, зробити МРТ. Так ви точно зрозумієте реальну картину стану здоров’я дитини.
Після обстежень вам можуть призначити заняття з логопедом, дефектологом, масаж, лікарські препарати для стимуляції мозкової діяльності, при потребі заняття з психологом. Не варто боятися лікарських діагнозів – навіть якщо сьогодні малюку поставили «Загальний недорозвиток мовлення 1 ступеня» то це аж ніяк не вирок. Вже за півроку-рік його можуть зняти.
Важливо! Ви можете прийти до лікаря, а дитина буде в поганому настрої, чи соромитиметься незнайомої людини і не продемонструє навіть того, що вміє. Вибачтесь і прийдіть іншого разу, чи знайдіть іншого спеціаліста. Ви ж не хочете, щоб вам поставили невірний діагноз тільки тому, що не повірили на слово, що дома малюк і «мама-тато» говорить, і пазли складає, і прохання: «Поклади м’ячик в кошик» виконує? Шукайте лікаря, який зможе встановити контакт з вашою дитиною і максимально точно поставити діагноз.
Чи справді хлопчики починають говорити пізніше від дівчаток?
Так. Вчені пояснюють це тим, що у хлопчиків пучок нервових волокон що з’єднує дві півкулі головного мозку тонший ніж у дівчаток і розвивається повільніше. Це не патологія, просто такими їх створила природа, тому хлопчикам буває важче розговоритися, (хоч говорити вони починають пізніше від дівчаток десь на 4-6 місяці, а не на кілька років). За моїм спостереженням, у групах логопедичного садка дівчаток зазвичай двоє-троє, при загальній чисельності до 12 дітей. Хлопчики справді частіше від дівчаток мають проблеми з мовленням, але у старшому віці ця різниця зникає.
Чому дитина все чує, розуміє, але мовчить?
Причину можна зрозуміти тільки після ретельного обстеження, але якщо дитина контактна, виражає емоції, розуміє мовлення, може показати те що її просять, розрізняє кольори, виконує прості прохання, малює, складає пазли, володіє навичками самообслуговування, отже її психічний розвиток у нормі і успішно формується пасивний словниковий запас який колись та стане активним. Треба приділити увагу вправам для стимуляції мозкової діяльності, щоб дитина заговорила.
Де і з ким краще займатися?
Якщо ви вже обстежили дитину далі постає питання де їй краще займатися.
Садок із логопедичними групами.
Плюси таких груп – колектив до 12 чоловік, (у звичайні групи столичних державних садочків набирають до 30 дітей), кілька разів на тиждень з дитиною буде займатися логопед, як індивідуально, так і в групі. Заняття безкоштовні. Але, разом з тим, є і зворотна сторона медалі, - коли дитину оточують такі ж як вона, діти з вадами мовлення, немає за ким тягнутися. Часом дитина граючись може почати копіювати чиюсь неправильну вимову. Ви не можете обирати логопеда, працюватимете з тим, кого призначать. Не зайве з’ясувати, чи є у садового логопеда відповідний диплом і стаж роботи за фахом. (У державних садочках часом бракує кадрів і логопедом може бути звичайний вихователь який вчиться на логопеда заочно і не має потрібного досвіду роботи, тож вам все одно доведеться шукати іншого фахівця).
Звичайна садова група і приватні заняття логопеда
Якщо у дитини незначні мовні вади – це чудовий варіант. Якщо ж їй важко знайти друзів для гри, бо ровесники її не розуміють, а вихователі не уявляють як працювати, щоб чогось навчити, то краще утриматися від такого колективу, прогресу не буде, але можуть сформуватися комплекси.
Із логопедом можна займатися у приватному порядку. Ви самі обираєте час, місце, спеціаліста. Можете розглянути кілька варіантів, побути на занятті з дитиною. Також можна проходити реабілітацію на стаціонарі в Мовних центрах – як державних так і приватних. Там правда велетенські черги і записуватися треба за кілька місяців, але після трьох тижнів щоденної терапії у багатьох дітей спостерігається прорив у мовленні.
Заняття вдома
Якщо ваша дитина сором’язлива, їй некомфортно в середовищі малознайомих людей, про садок ви навіть не думали ніколи, можна знайти логопеда який приходитиме до вас додому. Але для нього треба буде обладнати робочий куточок зі столом, дзеркалом, і.т.д.
Де б ви не займалися – логопед даватиме вам різні завдання і вправи для щоденного повтору дома, без цього ефекту не буде. Але якщо ви займаєтесь 3-4 місяці, а прогресу немає взагалі ніякого, то варто проконсультуватися з лікарями і можливо вам призначать якісь процедури, а може варто змінити логопеда.
Також дуже важливий момент – мова. Мова занять логопеда має збігатися з тією, яку дитина чує вдома від батьків. Дітям до 5 років важко перекладати слова в умі.
А може і сам якось заговорить?
Кожна мама дитини з логопедичними проблемами хоч раз та й чула: « А он у куми троюрідної сестри син до 5 років мовчав, а потім одразу заговорив реченнями!». Такі випадки теж іноді бувають. Трапляються діти у яких спочатку формується пасивний словниковий запас, а потім зненацька настає прорив. Іноді мовні центри мозку визрівають не плавно і рівномірно а «стрибками». Але у будь-якому разі це не привід сидіти і чекати, що дитина заговорить і без сторонньої допомоги. Краще перестрахуватися ніж потім картати себе, що пропустив слушний для навчання момент.
А якщо логопед не допоможе?
Звісно, все дуже індивідуально і залежить від діагнозу, вчасного звернення батьків до спеціалістів, але за кілька років спостережень за дітьми з діагнозом «Затримка мовного розвитку» логопедичних садових груп можу сказати, що прогресують абсолютно всі, хоч і в різному темпі. Хтось за місяць-два починає вимовляти слова і речення. Хтось після року-двох занять із запуску зв’язного мовлення має лише незначні фонетичні вади, які вже легше усунути логопеду. Безліч дітей, які у 3 роки не могли 2-3 слова зв’язати в речення у 6-7 говорять, розказують вірші, співають, переказують казки, вступають до школи і вчаться на рівні з дітьми, що не мали мовних порушень. Головне батькам вчасно почати займатися і запастися терпінням, тоді результат обов’язково буде!
Фото: shutterstock
Читайте також
