Пошук своєї професії був важливий завжди. Але не завжди право на це визнавалося дорослими - старшим поколінням. Часто люди працювали там, де належить за сімейним статусом і родовою приналежністю, вчилися там, де престижно і трудились там, де можна було заробити достатньо грошей. І тільки зараз актуальним стало питання, як і де молоді люди, які стоять перед вибором, можуть реалізувати свій потенціал (свої потенціали), як можна знайти гідне місце в житті, враховуючи і особисті бажання, і запити ринку, і відчуття щастя від реалізованості на професійній ниві. Тому у нас, батьків і дітей, зараз величезний запит на профорієнтаційні послуги.
І добре, що проектів стає все більше. Ми поговорили з одним із ініціаторів таких важливих івентів Олександром Павленко.
Александр Павленко, IBS Education
Олександре, одразу 4 профорієнтаційних проекти. Чому така увага?
Так, Ви все вірно порахували. Цієї осені ми презентуємо відразу 4 профорієнтаційних проекти:
- профорієнтаційні табори для 7-11 класів у Києві та у Львові;
- табір, покликаний допомогти обрати університет для учнів 9-11 класів у Києві,
- а також велика Профорієнтаційна конференція, що відбудеться 10 листопада в Українському Домі.
Проектів багато, але всі вони організовуються нашою компанією – IBS Education, головний фокус якої саме профорієнтаційні активності.
Чому так? На мою думку, це досить актуальна та болюча тема для багатьох. Не так багато дітей, а інколи навіть і дорослих до кінця знають, чим хочуть займатись, роблять хибний вибір на основі порад батьків, друзів чи впливу певних тенденцій. Ми же хочемо допомогти школярам робити свідомий вибір!
Що лежить в основі сучасної профорієнтації в умовах змін ринку праці?
Ви абсолютно праві, що ринок змінюється, як і весь світ. Тому головна задача сучасної профорієнтації – бути готовою відповідати на ці зміни. Якщо казати саме про наші профорієнтаційні табори, то майже кожен табір ми щось додаємо, змінюємо та покращуємо. Це стосується двох ключових компонентів – програми та формату. Так-от, програму ми намагаємось підправляти майже кожен сезон табору. Щодо формату, то зазвичай раз на рік ми його кардинально змінюємо.
Саме зараз останній буде проходити табір існуючого формату, який складається із 7 днів, кожний з яких присвячено окремій професії, а також - додаткового дня, впродовж якого відбувається профорієнтаційний тренінг та індивідуальні консультації з психологом.
Якщо казати про один день із життя табору, то він містить в собі теоретичні основи галузі та професії, інформацію про можливе працевлаштування та професійний розвиток, практичні завдання та групові проекти, зустрічі з практиками, а також - екскурсію до компанії.
Який алгоритм вибору професії ви б рекомендували нашим читачам?
Я б виділив 3 джерела, звідки школярі можуть отримати інформацію щодо своєї майбутньої професії.
- По-перше, це батьки, родичі та друзі батьків. Взагалі, існує статистика, шо приблизно 60% підлітків шукають від батьків допомогу у виборі майбутньої професії. Але батькам не варто плутати допомогу з тиском на дитину.
- По-друге, це книги та інтернет. Батьки чи самі діти можуть знайти безліч матеріалів стосовно будь-якої професії. Але в такому різноманітті інформації підліткам дуже легко загубитись, тому без професійної консультації тут не обійтись.
- По-третє, це вже профорієнтаційні табори, різні лекції та майстер-класи, а також консультації з психологом. Плюсом табору є те, що протягом короткого часу можна дізнатись про велику кількість професій, але все рівно варто додатково читати книги та статті в інтернеті, а також постійно консультуватись з батьками.
Ось такий алгоритм із трьох складових я пропоную.
В 11 класі вже пізно чи ще рано обрати професію на все життя? І чи варто налаштовуватися на такий вибір?
Ніколи не пізно, і ніколи не рано. Такий мій підхід.
В чому переваги починати визначатись раніше? Раніше можна стати професіоналом у своїй галузі.
11 клас – це час прийняття рішення. Хтось, можливо, буде знати раніше, ким хоче стати, але рішення приймається саме тоді. Бо після 11-ого класу треба визначатись із вишом. Університет – це, в першу чергу, напрям. Обираєте економічний фах, а потім є можливість ще більше звузитись – маркетинг, фінанси, облік, управління персоналом і т.д. Обрали маркетинг? Так це ще теж не остаточна ваша професія! Діджитал-маркетолог, піарник, маркетинговий аналітик і ще безліч варіантів, чим можна займатись у майбутньому.
Тому ми допомагаємо саме з першим кроком, а далі вже маючи достатньо знань у певній галузі, можна звужуватись після закінчення університету.
А щодо вибору на все життя, то я б краще радив налаштовуватись на вибір заняття, що приносить задоволення та робить вас щасливими. Тоді не буде нічого поганого, якщо це заняття протягом життя зміниться. Ви все також будете отримувати задоволення та будете щасливими.
Що робити, якщо дитина до самого вступу в виш не знає, ким бути?
Не панікувати. Це, мабуть, основна порада. Перш за все, ваша паніка може передатись дитині, а їй і так важко. Перед нею стоїть найважливіший вибір, який до цього часу їй не доводилось робити. Поспілкуйтесь із нею. Розпитайте, що саме вона хоче, чим планує займатись у майбутньому, що їй подобається робити. Виходячи з цього, скиньте дитині декілька посилань на цікаві статті, написаних сучасною та актуальною для вашої дитини мовою. Якщо все рівно дитині важко визначитись, то тоді можна відвідати профорієнтаційний табір, лекцію або майстер-клас від експертів з різних галузей або ж записатись на консультацію до психолога
Існує багато дорослих людей, що вже працюють, але ще перебувають у процесі пошуку своєї справи, яка приносила б задоволення. Так що, не знати, ким бути у 17 років, – це ще не критично.
Яка головна мета профорієнтації?
Головна мета профорієнтаційного табору – ознайомити школярів із різними професіями, подати їх під різними кутами, щоб підліток міг для себе зрозуміти, чи хоче він займатись цією справою у своєму житті, чи це зовсім не його. Ми намагаємось якомога точніше та різноманітніше представити кожну професію. До учасників табору приходять як викладачі з університетів та різних курсів, так і спеціалісти-практики, які до нашого табору не мали жодного досвіду викладання.
Наявність більш ніж одного спеціаліста по кожній професії надає змогу більш повно подати кожну професію. А постійні практичні завдання та екскурсії до компаній доповнюють цю картинку.
Які професії будуть популярні найближчим часом?
Через 5-6 років, скажімо, коли нинішні 11-класники закінчать вузи. Є прогноз? А через 20 років?
Прогнози – це річ невдячна. Але вже сьогодні очевидно, що все більшої ваги будуть мати професії пов’язані з IT-сферою, а також все більша діджиталізація існуючих. В маркетингу буде зростати роль інтернет-маркетингу, в фінансах варто звернути увагу на криптовалюти, в журналістиці на ютуб та інтернет-видання, в дизайні на веб-дизайн і т.д.
Окрім цього програмування стане все більше розповсюдженим явищем, а з часом знання мов програмування буде так само розповсюджено, як знання іноземних мов.
Щодо прогнозу на 20 років, то я не впевнений, що хтось зможе точно спрогнозувати ситуацію у 2038 році. Згадайте 1998 рік. Маю великі сумніви, що журналіст чи маркетолог того часу міг уявити свою роботу сьогоднішнього дня. Але при постійному розвитку та навчанні вони будуть актуальні у своїй професії і зараз, і через наступні 20 років.
Що будуть розповідати на конференції по профорієнтації ваші спікери?
Профорієнтаційна конференція складається з двох частин – виставкової, в рамках якої будуть представлені 20 університетів Києва, освітні компанії і вже звичайні дорослі компанії із різних галузей, та лекційної частини.
Ми намагались запросити спікерів цікавих та актуальних як для школярів, так і батьків. Тому у програмі поруч із Міністром освіти та науки у 2014-16 роках Сергієм Квітом ви можете побачити акторку із серіалу “Школа” Яніну Андреєву. Окрім цього, про сучасні університети розповість декан КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Олександр Востряков, а про сучасні школи – директор Школи Монтессорі Вікторія Щербина.
А я розкрию секрети того, як краще допомогти підлітку обрати професію. Тому ми з радістю всіх чекаємо 10 листопада в Українському Домі на нашій конференції.
Фото: depositphotos.com, www.shutterstock.com
Читайте також
