Як розвивати критичне мислення у дітей за допомогою географії

Альона Макєєва, викладачка географії у школі повного дня КМДШ.

Спочатку розберемося, що ж таке критичне мислення. Критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
бачити проблеми, ставити запитання;
висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.
Іншими словами критичне мислення дозволяє нам мислити раціонально, бути самоорганізованими та нести відповідальність за свої дії. А ще критичне мислення допомагає не піддаватися інформаційним маніпуляціям.

Одним із методів поєднання гри і навчання, що дозволяє розвивати критичне мислення на уроках географії, є моделювання ситуацій, явищ, процесів, систем. Наприклад, учням шостого класу КМДШ в межах теми «Літосфера. Внутрішня будова Землі» ми пропонуємо створити макет з пластиліну або тіста для візуалізації ядра, мантії, земної кори. Існують також макети руху літосферних плит.

Якщо відвідати музей води в Києві, то можна побачити макет руйнівної дії води. Створити модель виверження вулкану на уроці хімії – також дуже видовищно та цікаво.

Моделювати ситуації, процеси і явища можна не тільки у природничій географії, а й в суспільній. Якось я мала досвід провести цікавий урок узагальнення знань про секторальну структуру економіки разом з дев’ятикласниками. Нижче наводжу приклад плану, згідно якого ми працювали. Згодиться як батькам старших школярів, так і вчителям.

Наша задача полягала у моделюванні ідеальної економічної системи в межах умовної вигаданої країни, наприклад, країни N.

План по створенню і аналізу економічної системи країни N:

Вказати кліматичний пояс і природну зону, в якій розташована країна.
Дати назву країні.
Відштовхуючись від природних умов, зазначити провідні галузі сільського господарства (що переважає рослинництво чи тваринництво? Які сільськогосподарські культури вирощують в країні?) Чи є лісозаготівля і деревообробка?
Врахувати рельєф території (наявність гір або їх відсутність, рівнинність території. Виходячи з тектонічної будови і рельєфу зазначити корисні копалини (які галузі первинного сектору економіки можна розвивати в вашій країні?)
В яких сферах вторинного сектору економіки задіяне населення вашої країни? Обґрунтуйте, які чинники вплинули на формування вторинного сектору (трудових ресурсів, дешевої електроенергії, сировинний, споживача тощо).
Які джерела електроенергії використовують на електростанціях? (ТЕС, АЕС, ГЕС чи будують альтернативні?)
Ваша країна аграрна, індустріальна або постіндустріальна? Відповідь обґрунтуйте.
Яка міжнародна спеціалізація країни? Які товари ідуть на експорт, що імпортується?
Як розвивається третинний сектор економіки в країні?
Чи підтримує країна концепцію сталого розвитку?

Працюючи над пунктами плану, діти паралельно можуть створювати ілюстрації. Можна об’єднуватися у команди для того, щоб після презентації напрацювань, створити дискусію, навчити ставити запитання один одному і відстоювати свою думку.

Аналогічно можна моделювати комфортність міського простору: розказати дітям про основи урбаністики, запропонувати створити зонування міста, проаналізувати транспортні системи і види транспорту.
Ще одним проєктом по моделюванню географічного простору може стати аналіз атрактивності національних парків світу і пропозиції по створенню принципово нового парку в межах області, регіону проживання дитини. Моделюючи парк в свої місцевості слід врахувати рослини якої природної зони здатні зростати на обраній ділянці; які види можна акліматизувати; як мікроклімат і температурний режим вплине на функціонування зони відпочинку; в чому унікальність створеного об’єкту.

Працюючи над подібним проєктом, мої учні запропонувати якось створити парк-банан на території Київської області. Для цього вони дізналися, які види бананів можна акліматизувати в наших широтах. У своїй роботі учні зазначили розміри парку, сезонність для відвідування, проаналізували, скільки разів на рік зможуть збирати банани та прописали, які екскурсії та розваги пропонують. Звернулися до законодавства: які умови треба виконати для того, щоб парк функціонував?

Ще один приклад: учні поєднали знання з географії й інформатики, і для створення моделі використовували конструктор Tinkercad, а також створили сторінку в соціальній мережі Instagram для ознайомлення з інформацією про важливість зелених насаджень в межах мегаполісів.

Работа «Моделирование парка как рекреационной среды в Киевской области»

Для розвитку критичного мислення важливо формувати пізнавальні інтереси, ставити учням запитання, що починаються зі слів «Чому?», «Яким чином?», «Навіщо?», давати орієнтири для роботи з інформацією і, головне, вірити в кожного свого учня!

Ідеї, приведені вище, цікаві не тільки для школярів, а й для їх батьків. То чому б не провести цікавий сімейний вечір, створюючи віртуальну країну та аналізуючи її економічну систему.