Педіатри наголошують: прикорм — це не лише новий досвід для малюка, а й відповідальність для батьків, які повинні враховувати індивідуальні потреби дитини, її вік та рекомендації лікарів. Розгляньмо основні помилки, яких варто уникати.

1. Давати продукти, що не відповідають віку

Однією з найпоширеніших помилок є пропонування їжі, яка занадто «доросла» для малюка. До 6 місяців дитина повинна отримувати лише грудне молоко або адаптовану суміш — цього достатньо для її росту та розвитку. Деякі батьки намагаються давати коров’яче молоко чи фруктові соки вже з 3 місяців, що може спричинити серйозні проблеми з травленням, алергічні реакції та навіть хронічні чи гострі захворювання шлунково-кишкового тракту.

Від 6 місяців можна поступово вводити каші (гречану чи рисову), а також відварені або приготовані на парі овочі: кабачок, картоплю, моркву, гарбуз. М’ясо бажано додавати після того, як дитина познайомиться з овочами та кашами. Щодо інших продуктів варто ознайомитися з рекомендаціями ВООЗ щодо того, який оптимальний вік, коли можна дати дитині свіжі фрукти, рибу, випічку чи кисломолочні продукти. Не додавайте дитині їжу бездумно. 

У період прикорму можна готувати страви вдома самостійно або купувати готові дитячі пюре. Якщо обираєте другий варіант, обов’язково читайте склад і звертайте увагу на маркування за віком. Для цього не обов’язково ходити в супермаркет, можна зайти в онлайн-магазин, як EVA.UA, і обрати пюре для свого малюка відповідно до опису й відгуків.

Готові баночки з пюре зручні у використанні, особливо в подорожах чи на прогулянках. Але робити їх основним харчуванням не варто. Домашні страви мають очевидні переваги: вони свіже приготовані, ви контролюєте якість продуктів і не додаєте консервантів. Оптимальний варіант — поєднувати обидва підходи: готувати вдома, а готові пюре залишати для підгодовування поза домом.

2. Сліпе наслідування модним методам прикорму 

Сьогодні популярності набув метод самоприкорму (BLW), коли малюк отримує їжу шматочками, зручними для тримання в руках. Це дає змогу дитині досліджувати їжу: нюхати, торкатися, пробувати на смак, вчитися жувати. Проте цей метод не завжди безпечний. У разі недостатньо розвинених навичок жування дитина може вдавитися твердим шматочком. Батьки, які обирають такий шлях, мають бути постійно поруч і знати правила надання першої допомоги у випадку, якщо дитина задихається.

Якщо під час BLW дитина постійно давиться, це може призвести до стресу й формування негативного ставлення до їжі. У такій ситуації краще повернутися до традиційного способу — давати пюре, ретельно перетерті овочі, каші й поступово розширювати меню. Не існує універсального методу, і важливо обирати той, який комфортний саме вашій дитині.

3. Різкий перехід на прикорм

Ще одна помилка — різка відмова від грудного молока або суміші на користь дорослої їжі. Прикорм не повинен сприйматися як заміна основного харчування, а радше як знайомство з новими смаками й текстурами. Повний перехід на «дорослий стіл» можливий лише після року й обов’язково після консультації з педіатром.
Правильний підхід передбачає поступовість: спочатку одна-дві ложечки нового продукту на день, потім — поступове збільшення порцій. Це дає змогу травній системі дитини звикнути до нової їжі й мінімізує ризик алергій та проблем зі шлунком.

4. Ігнорування індивідуальних особливостей 

Деякі батьки намагаються застосовувати універсальні схеми прикорму, не зважаючи на реакцію саме своєї дитини. Проте кожен малюк має свої особливості: один швидше адаптується до нової їжі, інший може мати алергічні реакції або проблеми з травленням. Важливо спостерігати за дитиною: якщо після нового продукту з’явилися висипи, болі в животі чи інші симптоми, його варто відкласти й проконсультуватися з лікарем.

5. Форсування процесу

Іноді батьки очікують, що дитина одразу полюбить нову їжу. Проте адаптація може тривати тижні. Якщо малюк відмовляється від продукту з першої спроби, то це ще не означає, що він йому не підходить. Педіатри радять пропонувати новий продукт до 10–15 разів у різні дні, перш ніж робити висновки. Крім того, не варто відмовлятися від продукту, який не смакує дорослим. Якщо мама не любить броколі, то це не значить, що і дитина не полюбить.

Прикорм — це важливий і водночас делікатний етап, який вимагає терпіння й уважності. Найпоширеніші помилки — давати невідповідні продукти, копіювати модні методики без урахування особливостей дитини та різко відмовлятися від грудного вигодовування. Правильний прикорм — це поступове знайомство з новою їжею, яке має приносити дитині радість, а батькам — спокій за її здоров’я. Уважність, послідовність і підтримка лікаря допоможуть уникнути помилок і зробити процес введення прикорму приємним та безпечним.