Здавалося б, батьки виконали всі умови для того, щоб малюк не прокидався вночі: і ліжко зручне, і мінімум світла в кімнаті, і собака не гавкає і кіт не заважає, і ситий малюк! Що ще потрібно? А потрібна окрема кімната для дитини! Так-так, уже в місяць - дитинство закінчується (жартуємо, звичайно) і малюк переїжджає у свою власну кімнату.
До такого висновку прийшов доктор Ян Пол (Dr. Ian Paul), педіатр штату Пенсільванія. У його дослідженні взяли участь 250 новоспечених мам. Доктор з'ясував, що діти у віці 4 місяців, які спали у своїх кімнатах, мали найдовші ділянки непереривистого сну - у середньому 45 хвилин. Через цей час прокидалися і знову засипали.
Варто зазначити, що ця рекомендація повністю ламає ті, які недавно були встановлені Американською академією педіатрії: батькам потрібно ділити кімнату з малюками протягом 6 місяців (мінімум), щоб знизити ризик синдрому раптової дитячої смерті, який найчастіше виникає під час сну.
Але педіатр Ян Пол впевнений, що якщо спати з дитиною в одній кімнаті до 6 місяців, потім це ще більше ускладнить «перехід» чада у свою кімнату. Малюк звикає спати з батьками, а потім йому потрібно відчувати стрес від нового місця. Доктор сподівається, що його дослідження вплине на висновки Американської академії педіатрії.
Ян Пол також радить батькам провести експеримент. Напевно у вас ще до народження чада була обладнана його власна кімната. Нехай спробує сам спати. Якщо ви переживаєте, на допомогу завжди прийде радіоняня. На крайній випадок можна включити скайп у кімнаті дитини і у себе на телефоні, попередньо вимкнувши звук, щоб ніхто і ніщо не розбудило дитину.
Фото: depositphotos
Читайте також
