Послуга раннього втручання - важлива інформація для батьків з маленькими дітьми

В Україні понад 1265 родин отримують соціальну послугу раннього втручання. Її надають мультидисциплінарні команди фахівців сім’ям з дітьми від народження і до 4 років, які мають сталі порушення розвитку чи загрозу їх виникнення. Ця послуга поєднує у собі медичну, психологічну, соціальну і педагогічну допомогу. Та головне – родина отримує підтримку.

ГС «Українська мережа за права дитини» зібрала відповіді на десять питань щодо цієї послуги, що допоможуть родинам з маленькими дітьми більше дізнатись про її можливості.

Що таке «Раннє втручання»?

Послуга раннього втручання (РВ) – це сімейноцентрована система допомоги дітям із порушеннями розвитку від народження до 4-х років, що спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини, її супровід та підтримку. Загалом, в рамках цієї послуги, фахівці мають сприяти розвитку дитини, посиленню можливостей сім’ї та включенню родини у життя громади.

«Ця послуга не просто потрібна, вона необхідна родинам з малими дітьми. Вперше ми познайомились з нею у 2019 році, коли проходили спеціалізоване навчання. І з кожним роком раннє втручання набирає усе більшої популярності й серед фахівців і серед сімей. Потрібна підтримка родин, коли вони бачать, що з їх дитиною щось не так. Батьки можуть просто не знати до кого звернутись чи соромитись дитини. Одна мама ходила гуляти з малюком тільки вночі, бо дитина мала видимі порушення. А це лишає дитину можливості соціалізації, розвитку. Завдяки фахівцям РВ ми змогли змінити ситуацію», – ділиться досвідом Світлана Колесникова, психологиня Дитячої точки СПІЛЬНО Соціальні послуги від ГО «Соціальна Синергія».

Для реалізації послуги залучають щонайменше чотирьох фахівців різної спеціалізації. У команді раннього втручання може бути психолог, логопед (спеціальний педагог), фізичний терапевт, лікар-педіатр, фахівець з соціальної роботи чи соціальний працівник, або координатор чи реєстратор послуги раннього втручання. За потреби та наявності відповідних ресурсів склад команди раннього втручання рекомендується розширювати. Можуть залучати лікаря-невролога, ерготерапевта, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини.

«Родину на постійній основі супроводжує частіше один фахівець, який має трансдициплінарні знання. На командних зустрічах проводиться обговорення ситуації і фахівці можуть отримати всю необхідну інформацію для супроводу родини. В свою чергу команди РВ отримують супервізії від тренерів РВ», – додає Ірина Гордієнко, лікарка, дитяча психологиня, фахівчиня з РВ з ГО «Соціальна Синергія».

Розвиток системи послуг РВ повністю відповідає двом основним міжнародним конвенціям, що гарантують права осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю. Мова про Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини та Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права осіб з інвалідністю – їх ратифіковано Верховною Радою України.

Чому важливо надати родинам підтримку саме у перші роки життя дитини?

У перші роки життя особливо важливо підтримувати розвиток дитини. Адже у цьому віці мозок малечі активно розвивається та має найвищу пластичність й потенціал до адаптації, а також втручання. Також згідно з міжнародними дослідженнями у перші роки життя у 13-18% дітей виявляють затримки розвитку чи є ризики їх виникнення.

А в Україні на початку 2022 року було 1,6 млн дітей від 0 до 4 років. Тобто, приблизно від 200 тисяч до 282 тисяч дітей потребують допомоги фахівців раннього втручання. Саме завдяки послузі РВ у майбутньому можна буде зменшити статистику дітей, яких батьки вимушені будуть віддавати в інтернат через інвалідність.

«Послуга раннього втручання допомагає батькам побачити труднощі з розвитком дитини та вчасно їх пропрацьовувати. Чим раніше будуть залучені фахівці, тим більш ефективною буде робота. Та навіть самі батьки зрозуміють у якому напрямку їм далі розвивати дитину, щоб запобігти інвалідизації та сприяти подальшій соціалізації дитини», – пояснює Світлана Колесникова.

Вона пригадує випадок, коли за послугою раннього втручання звернулась бабуся хлопчика. Мама дитини не бачила проблеми у розвитку, хотіла перечекати. Але після обстеження команди РВ фахівці пояснили, що у дитини є розлади аутичного спектра та з дитиною потрібно займатись додатково. Родина повинна змінювати відношення до дитини, спиратись на її сильні сторони, щоб удосконалити інші, які треба підтягнути. Зараз родина тимчасово виїхала за кордон і Світлана продовжує підтримувати зв’язок із нею. Завдяки заняттям з фахівцями РВ та системній роботі батьків з малечею, хлопчик відвідує звичайну групу у садочку.

«І сама та родина стала більш впевненою та згуртованою, батьки виросли як батьки, підвищили свою компетентність. На час звернення до послуги РВ, вони навіть не знали як поводитись з дитиною, які іграшки купувати для розвитку», – додає Світлана.

Хто може скористатись послугою РВ?

Перелік потенційних отримувачів послуги вказаний у Наказі Мінсоцполітики «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження практики надання послуги раннього втручання для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров'я та життя».
Скористатись послугою можуть родини у яких є діти віком до 3-х років 11 місяців та 29 днів з:

відставанням у розвитку, що підтверджене документально закладами охорони здоров'я;
анатомічними дефектами, іншими необоротними порушеннями функцій органів і систем організму, станів та захворювань;
інвалідністю;
тяжкими захворюваннями, розладами, травмами, станами, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність. Наприклад, пологові травми, синдром Дауна, діабет та інші хвороби, перераховані у Постанові Кабінету Міністрів від 27.12.2018 № 1161.
порушенням розвитку;
наслідками насильства, жорстоким поводженням у родині;
високим ризиком виникнення порушень розвитку внаслідок несприятливої дії біологічних та соціальних факторів (фактично усі діти, які живуть в Україні під час війни).

«Дуже рекомендую звертатись за послугою РВ батькам, які усиновили дитину або взяли під опіку. Навіть якщо усиновлювачі пройшли відповідне навчання за програмою підготовки. Але дитина могла довгий час перебувати у лікарні чи в інтернатному закладі, або її вилучили з родини – вона могла зазнати травматизації, що потім може позначитись на розвитку. Адже від умов, у яких перебуває дитина у ранньому віці, залежить надалі її розвиток», – розповідає Ірина Гордієнко.

Як батькам зрозуміти, коли дітям потрібна послуга раннього втручання?

«Переросте», «Дідусь (батько) до 5 років не балакав, і нічого, потім заговорив», «Хлопчики завжди відстають у розвитку за дівчаток» – подібні аргументи чують молоді батьки від родичів, коли виникає якесь відхилення від норми у поведінці чи розвитку дитини. Проте фахівці радять не зволікати якщо батьків щось турбує.

Щоб зрозуміти чи дійсно потрібна послуга раннього втручання, у новонароджених потрібно звернути увагу:

як та скільки малюк їсть та спить;
чи впізнає різних, чи зустрічає їх з посмішкою;
як реагує на оточення (чи реагує на звуки, шум, голос рідних, слідкує очима за предметами, намагаючись дотягнутися до них руками);
як дитина поводиться, чим цікавиться, на що звертає увагу;
чи повторює звуки, які чує, чи є «гуління»;
у які ігри і як грає;
тонус та розвиток м'язів, координація рухів.

Від року до трьох:

на наявність незвичайних зайвих рухів, дивної гри, вибірковість у їжі. Наприклад, дитина їсть тільки певні продукти, може їсти неїстівні речі, не розуміє небезпеки;
відсутність розуміння зверненої мови, реакцій на голос рідних та звуки в оточенні дитини;
відсутність мовлення – навіть гуління, звуконаслідування, мовного контакту;
чи є метушлива або навпаки пасивна поведінка, спалахи агресивності, плаксивість та імпульсивність, в'ялість та апатія, тривожність та страхи;
чи дитина дивно грає. Наприклад, обирає тільки машинки та розташовує їх в рядок;
відсутність розуміння призначення предметів, сюжетно-рольова гра відсутня;
слабкий розвиток дрібної (хапання, щипання, пінцетне захоплення, утримування пальця дорослого) та великої моторики (перегортання, повзання тощо).
слинотеча та памперси після 2-х років. Тобто, чи є усвідомлення, проговорення процесів, що відбуваються, хай навіть і в підгузок;
порушення розвитку прив'язаності – дитина завжди біля мами, відмовляється грати самостійно, залишатися з іншими рідними, плач, крик, істерика.

Це досить загальні пункти. Але варто пам’ятати, що вчасне втручання спеціалістів може допомогти дитині у подальшому розвитку та соціалізації.

«Навіть якщо дитина добре розвивається, але у батьків є тривога за її розвиток — теж варто звернутися до фахівців з раннього втручання», — додає Ірина Гордієнко.

Що входить до послуги?

Команда раннього втручання працює у синергії з батьками. Після обстеження дитини для родини складають індивідуальний план. Там зазначають пріоритети для родини в цілому, цілі для дитини та батьків, заходи та необхідні ресурси для їх досягнення. А також періодичність і строки виконання заходів, вказують відповідальних за їх виконання, дані щодо моніторингу результатів.

«Без батьків ця послуга марна, буде лише робота вузьких спеціалістів (корекційних педагогів, лікарів), але це вже не раннє втручання. Тільки через батьків і тільки з ними зможемо покращити життя всієї родини в найкращих інтересах дитини», – розповідає Світлана Колесникова.

Послуга РВ триває 6 місяців. Сімейні зустрічі проходять 1 раз на тиждень від 30 до 50 хвилин. Але батькам рекомендують щодня практикувати навички та техніки вдома, щоб забезпечити сталий розвиток дитини. Адже маленькі діти беруть участь в 40-50 щоденних активностях. Будь-яка активність дає 8-10 навчальних можливостей. А це мінімум 200 000 навчальних можливостей в рік.

«Закінчити курс РВ можна і раніше, якщо, наприклад, цілі досягнуті. Але обов’язково ми готуємо документи для переходу дитини у заклад дошкільної освіти або до центру реабілітації, якщо у дитини встановлена інвалідність. Тобто родину не полишають просто так. Дитину після 4-х років надалі спрямовують в інші установи та підтримують контакт з батьками», – розповідає Світлана.

Автор: Анна Дерев’янко

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».