Єкатерина Купченко, автор текстів, мама дівчат- трійнят
Коли в домі росте багато малюків…
він завжди наповнений сміхом, радістю, тупотом маленьких ніжок… а ще плачем, бійками, вічним бардаком та постійним прибиранням)))
У моєму житті зустрічалися героїчні жінки, які байдуже дивилися на розмальовані шпалери, безпристрасно складаючих з підлоги вміст шафи і спокійно розтягуючих бешкетників.
У мене ж нерви не такі міцні, тому, виховуючи трійнят, я намагалася максимально привчити їх до спокійних розвиваючих ігор: конструкторів, пазлів, розмальовок та книг.
Спочатку, як і всі мами, я читала своїм дівчатам вголос сама, а потім задумалася над тим, як би привчити їх робити це самостійно?
Ми пішли шляхом найменшого опору: почали купувати яскраві книги за мотивами диснеївських мультфільмів. Дівчата самі вибирали собі книги, орієнтуючись наобкладинку, а потім потихеньку освоювали фрази. Найпершу «Принцесу Софію» - іноді перечитують (вірніше, переглядають) до сих пір.
Відкритий фінал
Трохи пізніше, як би ненароком, я почала розповідати дівчаткам історії з дуже цікавих книг мого дитинства, «забуваючи» про те, що трапилося на самому цікавому місці, як дізнатися, що було далі? Купити книгу!
Почитати вам? Із задоволенням, ось тільки борщ доварю. І котлетки досмажу... Так на наших полицях поселилися книги Всеволода Нестайко, життяМуммі - тролів і пригоди нерозлучної трійці «Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько».
Пам'ятаю, в житті дівчаток був період, коли в Ашані вони бігли не у відділ іграшок, а у відділ книг. Довго розглядали обкладинки, картинки, як справжні поціновувачівчитувались в склад, відкриваючи книгу на середині, і несміло запитували: «Мама, а це не дуже дорого? )))
І якщо у випадку з іграшкою їх би у 70% випадків чекала би відмова, то книжки я купувала завжди.
Як ви вже зрозуміли, дівчата обирають книги «по одягу». Дівчатка, вони і в бібліотеці будуть дівчатками. :) Ніка сказала, що обкладинка повинна бути захоплюючою, а назва – цікавою.
Дуже часто я радила дівчаткам прочитати те, що читала в дитинстві я, але бачу, що «мої» книги їм не дуже подобаються. Можливо, тому, що вони не яскраві і без картинок?
Без захвату відгукуються про А. Волкова і його книгу «Сім підземних Королів» і якось залишилися байдужими до А.Костецького «ВСЕ - ЯК НАСПРАВДІ». Мені аж прикро, адже я була закохана у ці книги. 
Дитячі книги, які підійдуть і дорослим
Дякую моїм друзям, які часто підкидають нам щось почитати – інколи і я із задоволенням читаю дитячі книги. Правда, часом мені здається, що вони не дуже-то і дитячі, адже пишуть їх дорослі люди. Наприклад, серія «Пригоди дівчинки Лоли». Там досить серйозний склад і справжнісінькі життєві ситуації, з яких не завжди зрозуміло як виплутатися.
Те ж саме і з книгами «Пірати котячого моря »: начебто про кота, але дуже по – людськи…
А ось« Гаррі Поттер »поки не зайшов. Так же, як і «Ірка Хортиця ». Не доросли ми поки до «важкої фантастики ». Я почала захоплюватися такою літературою років в 12 -13 - так що час у трійнят ще є. Взагалі, я помітила, що більш за все дівчатам подобаються серії. Як сказала Оля - це ніби розтягуєш задоволення, і завжди знаєш, що буде ще щось цікаве. Ooooo, я її розумію ... «Хроніки Ехо» перечитувала 2 рази :) І мені здається що це не межа.
Тільки що я задала дівчатам питання: «А який жанр вам подобається найбільше? Казка, пригоди,життя?»
Раз задала. Другий. Потім третій.
Не прийняла до уваги, що дітей, які захоплено читають і стріляюча гармата не відволікає. ) )
Ну і добре . Зате вони вірші пишуть і пісні. Думаю, без книг тут не обійшлося :)
Фото: автора
Читайте також
