Сучасні помірковані батьки розуміють – дитяча істерика чи просто надмірне збудження це не те, за що варто дитину карати. Проте, вмінню контролювати свої емоції можна навчитися, але на це потрібен час і чимало батьківського терпіння. Допомогти дитині заспокоїтись і при цьому не зірватись на крик самим може так званий «куточок заспокоєння».
Подумайте про те, що ви робите, будучи дорослим, коли відчуваєте стрес і потребуєте перерви. Ви можете піти на прогулянку, зайнятися йогою чи медитацією або послухати музику. Дітям іноді також потрібен спосіб розслабитися.
Що таке куточок заспокоєння
Це не обов’язково має бути саме кут у кімнаті – будь яке відокремлене тихе місце можна перетворити в такий безпечний простір. Важливо розуміти – це не покарання, не тайм-аут, в куточок заспокоєння дитина має піти сама, або за нагадування дорослого, проте все одно добровільно. Якщо коротко – це затишне місце в приміщенні, де емоційно збуджена дитина може посидіти наодинці, заспокоїтись, стабілізувати свій стан. Для того, аби куточок заспокоєння мав терапевтичну силу, його необхідно певним чином обладнати, створити обстановку, в якій дитині буде затишно.
Як створити і обладнати куточок заспокоєння
Перше, що варто зробити – обрати місце для куточка заспокоєння. Це може бути як окрема кімната, так і ніша, що не закривається повністю, ділянка в кімнаті, яку можна відгородити ширмою чи меблями. Для дошкільнят навіть невеличкий дитячий намет, який можна як зробити власноруч, так і придбати в магазині готовий.
- Обов’язковий елемент – місце для сидіння. Це може бути як стілець чи табурет, так і м’яке крісло-мішок, які так подобаються діткам будь якого віку.
- Полиця чи невеличкий столик для потрібних в цьому заспокійливому просторі речей, як от книжок, пазлів, тощо.
- Повісьте вивіски та мистецтво. Шукайте знаки, які можуть допомогти дитині ефективно та приємно провести час у куточку заспокоєння. Це можуть бути плакати з техніками дихання, позами йоги або підказками щодо контролю емоцій. Також допоможуть заспокійливі витвори мистецтва, наприклад репродукції чи фото природи. Іноді ще рекомендують додати дзеркало, аби дитина бачила, як змінюється її обличчя, коли вона заспокоюється. Проте, це підходить не для всіх, тож варто підходити індивідуально.
- Додаючи інструменти заспокоєння, зважайте на темперамент та вподобання вашого малюка. Це можуть бути іграшки-антистрес, слайм, пазли, те, з чим треба задіяти дрібну моторику. Якщо дитина полюбляє малювати, покладіть папір, олівці, фломастери, розмальовки.
Гаджети краще в кімнаті заспокоєння не використовувати. За винятком заспокійливої музики.
Поясніть дитині, що таке куточок заспокоєння, як ним користуватись і головне – що це не покарання, а лише допомога, якою дитина може скористатись добровільно. А ще краще – підключити дитину до обладнання такого куточка, чи його удосконалення за бажанням малюка.
Важливі зауваження
Куточок заспокоєння – тихе і безпечне місце, куди дитина має йти добровільно, нехай і за нагадування батьків. На відміну від тайм-аута, примус тут працює проти нашої задачі. Тобто, обладнати куточок варто таким чином, щоб дитина туди піти хотіла.
Нагадати про куточок заспокоєння дитині варто ще до того, як вона увійшла у стан некерованої бурхливої емоції – до початку істерики, коли маля вже нічого не чує і не в змозі зупинитись, завжди є деякий час і варто його не пропустити.
Допоможе куточок заспокоєння і після того, як істерика потроху згасла, але дитині ще потрібен деякий час для стабілізації стану.
Читайте також
