Так що варто змінити в собі батькам, щоб стати ближчими і зрозумілішими дітям? Які погляди переглянути, чого навчитися, що сформувати, щоб уже в новому році користуватися звичками на базовому рівні? Поговоримо про це...
Вчіться грати
Сто тисяч раз нам кажуть, що з дітьми треба грати, і ми (більшість) не знаходимо на це час. "Несерйозне заняття гра" - найважливіше заняття дитини. Через нього він пізнає світ, вчиться комунікувати з усім, що його оточує... Гра дає можливість аналізувати, синтезувати отриману інформацію, проводити експерименти і робити глобальні відкриття. Батьки, не відставайте!
Трохи більше довіри, панове!
У психології є таке поняття як зона найближчого розвитку. Це те, що дитина ще не робила, але вже ось-ось готова зробити. Ось у цю зону і потрібно малюка відпускати. Можливо, для цих цілей варто відновити в пам'яті вікові норми і співвіднести їх з індивідуальними можливостями малюка, щоб розуміти, до чого він готовий. Ну і давати пробувати: пробує ходити, вчиться робити пасочки, майже зліпив сніговика... Довіряйте його здатності навчатися, не робіть замість нього.
Показуйте, як
Є такі чарівні нервові клітини - дзеркальні нейрони. Ось вони дозволяють навчатися, просто спостерігаючи. Тому ліпіть сніговика самі, із почуттям, толком, розстановкою, я б навіть сказала, з азартом. І малюк швидко всьому навчиться. І не треба говорити: "Ти ще маленький", це шкідливо. Нехай пробує у міру своїх сил.
Ідіть за дитиною, а не всупереч йому
Важливий навик - відчувати дитину, бачити його реальні можливості і потреби, допомагати реалізовувати перше (можливості, а не власні очікування) і задовольняти друге. Важливий момент: діти не хочуть просто дістати маму і тата, навіть якщо іноді так здається. За будь-якою дією щось стоїть. Це щось завжди потрібно шукати в періоди особливої нестерпності маленького янголятка.
Будьте чесними
Людмила Петрановська під час лекції про травми розвитку озвучила одну (не одну, зрозуміло, але ми зараз про одну) важливу річ. Навіть у покаранні потрібно бути чесними. У роздратуванні, крикові, неприємних словах, які ми іноді так хльостко кидаємо в дитину потрібно бути чесними.
Не треба давати подвійне послання: я на тебе накричала заради твого ж блага. Цей вид травми може мати катастрофічно негативний вплив на дитину.
Чесно скажіть: "Я була втомленою і роздратованою, безлад у будинку вивів мене з себе ще більше, тому я на тебе накричала. Вибач мене за це. Так не можна було робити".
І гарного нового року, в якому ви зможете сформувати багато хороших звичок. Упевнені!
Фото: shutterstock.com
Читайте також
