4mama.ua разом із ЛакіБукс продовжують серію цікавих інтерв'ю. Нагадаємо, ЛакіБукс - спільна ініціатива IT-компанії Lucky Labs та благодійного фонду "Я майбутнє України", яка має на меті зацікавити молодь сучасною науково-популярною літературою.
Герой інтерв'ю - молодий письменник Андрій Тужиков. Автор має дві технічні освіти – теоретична фізика і програмна інженерія.
У вас вийде унікальна у всіх сенсах книга - "Коротка історія технологій: як зрозуміти свій гаджет". На кого вона розрахована?
На перший погляд може видатися, що книжка для хлопчиків-підлітків, однак це зовсім не так. По-перше, стереотип, що інженером судилося бути лише хлопцям, відходить у минуле. Адже першу комп'ютерну програму і перший компілятор (що це таке, читайте у книжці) створили жінки і без цих інженерних витівок важко уявити, яким би був цифровий світ сьогодні. По-друге, довкола настільки багато гаджетів, що не знати, як вони функціонують – навіть шкідливо: глюки, баги, кіберзловмисники – з усім цим можна впоратися, якщо розумієшся на «магії», що працює під корпусом твого смартфону.
Я, як мама підлітка, дуже хочу, щоб гаджети були для нього не тільки засобом для гри, тому вашу книгу чекаю із нетерпінням, але ось вони... Навіщо їм усе це знати?
Як працює Інтернет, як зберігається інформація, що таке кібербезпека — не знати відповіді на ці запитання у 21-му столітті, те саме, що не знати про форму планети Земля або що матерія складається з атомів. Без цих знань можна прожити, але хіба ми не були створені для пізнання?
Що у книзі такого, що має змусити підлітків її читати?
Для кожної аудиторії свій гачок — прекрасні ілюстрації, історія відеоігор, скетч-історії про штучний інтелект і роботів. Кожен, кому не байдужі технології, знайде своє.
Що може стати аргументом для людини, захопленої іграми і технологіями, прочитати книгу?
Найпотужніший аргумент — корисна інформація максимально заархівована, тобто я намагався бути лаконічним, і в той же час розповісти все.
Мамам буде там що дізнатися?
Якщо мами шукатимуть там якісь кейси виховання — марно, але якщо мами хочуть зрозуміти звідки у дітей цей захват від комп'ютерів – їх чекає цікава подорож.
Старше покоління не дуже це розуміє, хоча і знає, що так буває - на іграх можна заробляти? Ви розкажете у книзі, як?
Кіберспорт і справді приносить добрі гроші майстерним гравцям, але зараз це більше виключення, ніж правило. І про кіберспорт не розповідаю, це окрема тема, яка більше стосується суспільствознавства, аніж справді технологій.
Айті-діти вважають за краще слухати і дивитися, а не читати. Краще піти на ютуб, ніж взяти в руки книгу або навіть почитати нагуглений текст - для вас це твердження спірне або так і є?
Так, отримати доступ до інформації дуже легко. Але читання розвиває уяву, абстрактне мислення і дисциплінує. Мої знайомі, які досягли певних висот у програмуванні, ІТ-бізнесі, стартапери — усі вони продовжують читати, ба більше, вони купують паперові книги.
Як уберегти дітей від лженауки, від околоправди, фейків і іншого в епоху інфо-цунамі, влогів, невідомих експертів і міфічних вчених? Можливо, це не зовсім ваша тема, але цікаве ваше бачення.
На це питання ніхто не знає відповіді. Усіх фріків не заблокуєш, тому не лишається нічого іншого, як розвивати у дітей критичне мислення.
Що батькам треба зрозуміти про гаджети, захоплення дітей гаджетами, айті-революцію і стрімкий мінливий світ?
Те, що це нормально. Гаджети створили, щоб спростити життя, зробити його легшим і цікавішим. Тому варто розслабитися і отримувати насолоду. Справжні зміни ще попереду.
Щоб ви радили дітям, для яких ця книга: як розширювати свої уявлення про айті-світ?
Спробувати створити щось своє — написати програму, створити сайт, скласти робота. Є школи робототехніки, є онлайн курси, мова програмування Scratch, є набори мікроелектроніки для дітей, як-от: LittleBits або Raspberry Pi kits. Можливостей безліч, потрібно лише почати.
Коли будуть вчити створювати ігри у вузах - є у вас уявлення і прогнози?
Створення ігор — це комплексний процес. Одні створюють сюжет, персонажів, історії, інші: малюють дизайн, вигляд персонажів (монстрів, зомбі, прибульців, солдатів, автомобілі, космічні крейсери), ландшафти, а треті пишуть код, щоб усе це ожило. Поки, що у вузах вчать писати код, тобто створювати фізичні закони ігрового світу, програмувати інтелект-ботів. Чи є якісь комплексні навчальні програми у класичній українській освіті — мені невідомо, але це й не треба. Цьому не можна навчитися — це мистецтво.
І нарешті: біткойни - це серйозно?
Звичайно. Якщо про них говорять провідні економісти світу, то серйозності тут явно не бракує. Їх доля — річ непередбачувана, бо може бути все: від того, що блокчейн-технології замінять нинішні банки, і до того, що на біткойни чекає забуття.
Читайте також
