Наталя Онацко - мама, інструктор йоги та автор статей
Історія Різдва
Ще в Стародавньому Римі була традиція в перші дні нового року відвідувати родичів та сусідів, обмінюватися подарунками й співати величальні пісні-календи. У слов’янських народів колядки відносилися до святкування новонародженного сонця Коляди в ніч на 25 грудня. День починав довшати, і можна було вже чекати весну.
Ще в XIII столітті в Україні вважалося, що це пісні язичників, і церков їх забороняла. Проте в середньовічній Європі відомі були християнські колядки, а офіційно в Україну вони прийшли лише в XVII сторіччі, спочатку в західні регіони. Сьогодні традиції колядування найпопулярніші в центральних та західних областях. Святкування коляди-Різдва перемістилося в деяких християнських країнах з 25 грудня на 7 січня після введення «нового стилю» .
Що святкуємо
Святкування народження Христа сплелося с древніми обрядами народження сонця. Проте головна ідея незмінна: світло перемагає темряву, а добро перемагає зло. Саме ця ідея лежить в основі свята.
Як виглядають колядки
Колядки – пісні про народження нового, про радість, прославлення нового життя. До християн співали «Світ Божий засвітився», християни співають «Син Божий народився», атеїсти - «Рік новий народився». Можна їх зміст пояснювати дітям з точки зору релігії, а можна – як початок нового року, день довшає й скоро прийде весна і тепло.
Колядки – пісні, в яких благословляють рік, день, сім’ю, бажають добра, радості й благополуччя. Важлива сама ідея благословення та побажання добра і радості. Вони мають прості мотиви і тексти, поширювалися спочатку усно, а потім у збірках.
Свого часу семінаристи-бурсаки привнесли в колядки багато духовних змістів. Для них цей час був змогою заробити собі святкову їжу, тож вони творили свої колядки. Також багато авторів складали свої пісні, які з часом стали народними.
Колядки мають здебільшого 10-складовий вірш із дворядковою строфою (5+5)2. Іноді записуються як чотиривірш з 5-складовими рядками. Серед найстаріших українських: «Бог предвічний народився», «Дивная новина», «Небо і земля нині торжествують», «Новая радість світу ся з’явила», «Нова радість стала, яка не бувала», «Предвічний родився пред літи».
Є ще щедрівки, які співають на «старий новий рік», з 13-го на 14-те січня. У щедрівках бажають родині щастя та благополуччя і багато всього від Бога.
Перевтілення, ряжені й вертепи
Колядування - це час розваг, гуляння, народного театру, безтурботності. Час перевтілення і вертепів.
Традиції змішувалися і поступово набрали того вигляду, який є зараз. У XVII-XVIII столітті різдвяні вертепи були ляльковими виставами у двоярусному «театрі». На верхньому ярусі переповідали історію народження Христа, на нижньому – грали побутові сатиричні сюжети. З часом вертеп перетворився на вуличний театр, де побутові сюжети грали люди, а з часом відпав ляльковий театр і живі люди почали грати драму народження Христа. Вертеп став частиною народних гулянь.
Діти колядують групами, а молодь влаштовує вертепи. Перевдягаються у костюми різних персонажів, перевтілюються у смішні або страшні образи. Вертеп складається з Берези (отамана), Звіздоноші, Дзвонаря, Міхоноші (носить мішок з винагородою від господарів), Запасного (помічника міхоноші) та інших персонажів. Головні символи колядників – зірка із зображенням новонародженого Христа та свічика і дзвоники.
Хлопці та дівчата колядуючи несли ліхтарі у формі зірок чи місяця, ходили по дворах та співали пісні, побажання добробуту, радості, щастя господі. Різдвяний заклик «Благословіть колядувати!» - у двері стукає справжня радість Різдва. Господарі виносили пряники, цукерки, дрібні гроші, горіхи, пироги.
Глибокі сенси Різдва
У різдвяних свят багато сенсів. Перевтілення і співи зі знайомими разом насамперед допомагають дітям та дорослим розслабитися та зняти стрес. Перевдягання-перевтілення дозволяє дитині побути будь-ким, смішним, страшним або злим. Грати будь-яку роль – не заборонено, а навпаки, вітається. Співи – а особливо у компанії, адже разом нестрашно – допомагають розслабитися і бути сміливішими. Тобто колядування є дієвою грою-розрядкою.
Прославлення, побажання добра, радості, тепла, благополуччя родині – так ми благословляємо інших. А це є найкращим способом побудови взаємовідносин із Всесвітом.
Просити їжу або гроші у господарів – допомагає бути більш природнім і зменшити гордість. А для господарів поділитися їжею та солодощами з ряженими, віддати частину свого багатства – теж благословити себе. Згадаймо традицію «десятини» у будь-якій культурі, яка очищує багатство.
Щоби не робили діти: перевдягалися й грали в ряжених, співали, просили або самі дарували – це побути в новій ролі, побути тим, хто благословляє і славить, дарує радість… Це і є свято радості …
Сьогодні в Україні Різдво - це час фестивалів, родинного свята та залучення дітей до народних традицій.
P.S. Прикмети часу:
- Багато снігу – добрий урожай хлібу.
- Снігопад – ознака процвітання господарств.
- Мороз – у сім’ї буде злагода та любов.
*************
Ой на річці на Йордані,
Там Пречиста ризи прала,
Свого сина сповивала,
На ялині колихала.
Прилетіли три янголи,
Взяли Христа під небеса.
Всі небеса розтворилися,
Всім святим поклонилися.
КОЛЯДКА
Ой, колядо-колядине!
Ішла полем господиня,
З торби жито брала,
Ниви засівала:
Вроди, Боже, жито
На довгії літа,
На щастя родині
І всій Україні.
К. Перелісна
*************
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Винеси ти нам ковбасок пару,
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Винеси сала, не скупися,
Щоб ячмінь твій уродився,
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім`я була вся сита!
Щоб скотинка водилася,
Щоб пшениця родилася,
Щоб у хаті всього мали –
Колядників пригощали.
Фото: shutterstock
Читайте також
