Жовтий, великий, ароматний плід полюбляють не усі – адже його м’якоть має виражену горчинку, що може відштовхувати від нього любителів солоденького. Але, якщо правильно вживати грейпфрут, ця гірчинка незначна і додає плоду особливої пікантності.
З історії грейпфруту
Вважається, що цей плід вперше з’явився на Барбадосі – його раніше так і називали «Заборонений плід Барбадосу», хоча це не точно, бо документального підтвердження цьому факту немає. Але це не дуже й важливо. Важливіше інше – грейпфрут є результатом схрещування цитрусових родичів: помело та апельсина. До речі, апельсин також з‘явився після одруження інших видів – помело та мандарину.
Чим корисний грейпфрут
Завдяки такому складному родоводу грейпфруту поєднав в собі всі корисні властивості предків – неймовірну кількість вітаміну С, каратиноїди, калій, магній, клітковину, а в плодах з рожевою та червоню м’якоттю є ще й лікопен – антиоксидант, що допомагає нормалізувати рівень холестерину.
Гірчинку грейпфруту додає особлива речовина – флаваноїд нарингін, який допомагає у схудненні за рахунок прискорення метаболізму та перешкоджає надмірному засвоєнню жирів. Саме тому цей плід так часто присутній у різних дієтах.
В чому небезпека грейпфруту
Особливі властивість грейпфруту впливати на метаболізм деяких ліків відкрив канадський фармацевт Девід Бейлі відносно нещодавно - у 1991 році, і сталося це, як часто буває з відкриттями, випадково. Від досліджував вплив алкоголю на сприйняття організмом ліків проти підвищеного тиску, розбавивши його грейпфрутовим соком. В результаті він виявив, що алкоголь майже ніяк не впливає на ефективність ліків, а ось сік – примусив тиск знизитися надто низько та швидко. Цей феномен вивчав сам першовідкривач та дослідження проводять і досі. Виявилося, що споживання грейпфруту разом (а також до чи після) приймання ліків, їхній вміст в крові та сечі був в декілька разів вищий за передбачувану дозу.
Згодом виявили і механізм цього незвичайного і небезпечного явища – особливі компоненти грейпфруту, що мають назву фуранокумаріни, нейтралізують фермент цитохром P450, що відповідає за розщеплення ліків. Виробники ліків вказують біодоступність (дозування) препаратів з урахуванням враховують дії ферменту, зазвичай це зовсім невелика кількість (буває навіть 10%). Але у випадку з грейпфрутом все змінюється. Ці плоди містять велику кількість речовин, що називаються фуранокумаринами, і в природі вони захищають їх від грибкових інфекцій. А на людину вони діють специфічно – порушують дію ферменту цитохрому. Таким чином, розщеплення ліків не відбувається і зайва кількість потрапляє до організму і це може бути дуже небезпечно.
Цей ефект не підлягає сумніву, бо вже доведений багатьма дослідженнями. Проте, вчені продовжують вивчати дію грейпфруту на різні ліки і перелік постійно збільшується. Наразі до нього включено вже біля 50 препаратів від гіпертонії, статинів, онкології тощо.
Тож, якщо ви полюбляєте грейпфрут, це добре – бо він напрочуд корисний фрукт. Але, запивати ліки соком цього плода не варто, бо хто знає, може перелік згодом ще збільшиться. Завжди уважно читайте інструкції до ліків, особливо в частині де вказано як саме їх приймати та з чим поєднувати не можна. І будьте здорові!
Фото: depositphotos
Читайте також
