Пам'ятаю, як «прогресивна» (на ті часи) мама друга Саші подарувала йому книгу, але не звичайну, а книгу про венеричні захворювання. Дивилися ми її разом, як ви могли здогадатися. Саме дивилися, навіть не читали, картинок для нашої дитячої психіки було достатньо. Якщо коротко описати – то реальні картинки або фото того, що венеричні захворювання роблять з людиною, точніше, з її тілом. Нам було по 8 років, і я пам'ятаю, як тиждень боялася вийти на вулицю, доторкнутися до когось у громадському забитому людьми транспорті, а після того, як отримувала здачу в магазині, галопом бігла додому, щоб помити руки. Якщо ви попросите мене описати ті картинки зараз, я зроблю це з легкістю. Ось пишу, а вони стоять перед очима.
Другим «шоком» були кроки «ОБЖД» у школі, де нам вчитель з усією сором'язливістю і червоними щоками розповідав про те, що таке презерватив, як його надягати й що буде, якщо не надягати. Ту нову інформацію я теж запам'ятала на все життя, а ще невмілий малюнок вчителя на дошці: «Ось так виглядають виразки на губах при сифілісі». Такі уроки ніхто в класі серйозно не сприймав: соромилися, але більше сміялися, а потім ще «підколювали» один одного на перервах.
Потім були уроки «Медицини» в старших класах. Крім того, як надавати першу допомогу при ударах і переломах, нам, дівчаткам, розповідали, що таке місячні, зачаття і які є методи контрацепції. Ми слухали з відкритим ротом, тому що уроки проводилися тільки для дівчаток. Пам'ятаю, що у кожної було безліч питань.
Пам'ятаю й інше – відверту розмову з мамою. Мені пощастило, тому що з мамою у мене завжди були довірчі стосунки, на відміну від моїх подруг. У нас склалася схема: я питаю у мами, потім передаю це подружкам.
Але в сучасному світі все набагато простіше. Батьки почуваються впевненіше і розкутіше, коли діти підходять до них із «незручними» питаннями.
Моя подруга не каже 4-річній дочці, що знайшла її в капусті або її приніс лелека, розповідає все, як було, звичайно, без суто інтимних подробиць.
Часто батьки вважають, що дитині ще зарано знати «про дорослі справи», а потім, коли кидаються, то вже стає пізно.
Як говорити з дитиною про секс, статеве дозрівання і відповідати на інтимні питання?
- Розповідати й пояснювати дитині про інтимні стосунки необхідно тоді, коли вона починає виявляти інтерес. Найчастіше це відбувається на межі 3-4 років. У дитини прокидається здоровий інтерес, вона починає помічати, що хлопчики ходять в туалет не так, як дівчатка, наприклад. Якщо дитина запитує, як вона народилася. Відповідати необхідно чесно – в пологовому будинку, і не вигадувати історій про інопланетян. Можна розповісти про те, як мама з татом зустрілися, за що полюбили один одного і що дитина – плід їхньої любові.
- У школі дитина буде отримувати різну інформацію від однолітків, що може мати на неї великий вплив, втім, як і інформація в Інтернеті. Батькам необхідно випередити це самостійне пізнання. Чим більше дитина буде знати про сексуальне життя, тим менше помилок зробить.
- Школяра потрібно готувати до природних фізіологічних процесів, наприклад, щоб дівчинка не злякалася, побачивши краплі крові на спідній білизні.
- Без сорому поговоріть з підлітком про перший сексуальний досвід, які наслідки можуть бути для його життя і як необхідно захищатися. Не варто залякувати дитину, щоб вона потім боялася підійти до протилежної статі, розмова повинна дати їй максимум інформації й зміцнити довірчі відносини з дитиною, щоб у разі чого підліток прийшов до мами й тата зі своєю проблемою.
Фото: depositphotos