Як реагувати батькам на першу підліткову закоханість? Розповідає дитячий і сімейний психолог.
Ірина Шабаєва - дитячий і сімейний психолог, КПТ терапевт, фахівець із складнощів у великих і маленьких.
Із точки зору батька, небезпека має різне спрямування:
- «Не в того» - недостатньо вихований, не перспективний, не вселяє довіри, курить, у татуюваннях і т.п.
- «Не вчасно» - іспити, вступ, будь-який відповідальний період у житті.
- «Не так» - занадто сильно любить, більше любить, ніж його/її, переймає чужі пристрасті.
На жаль, передати свій досвід, навчити на своїх помилках - фактично неможливо. Дитина, слухаючи ваші повчання, порівнює це з подібним досвідом у своєму житті. Так влаштована наша психіка, ми шукаємо підтвердження чужих слів у собі. Саме тому, не маючи власного, складно прийняти чужий досвід, просто нема з чим порівняти і зіставити. Коли ж довіра між батьками і дитиною міцна, дитина може прислухатися, взяти на замітку, і це вже добре. Тоді можна домовитися про певні «дії безпеки».
Тим більше, це актуально, коли є реальні підстави для побоювань. Це прекрасний момент перейти з дитиною із «Я великий - ти маленький», у партнерські, рівні відносини «я приймаю, що ти дорослий». Тоді ваш посил буде подібним наступному «Я знаю, серцю не накажеш, бачу, як ти сильно любиш. Любити це здорово і чудово. На жаль, у мене є досвід різний. І мені дуже хочеться, щоб ти знав це почуття тільки з яскравого і прекрасного боку. Я розповів/а тобі про свої побоювання і хвилювання. Але далі твій вибір, шлях і досвід. Я ж не можу наказати своєму серцю не любити тебе, і припинити про тебе піклуватися. Давай домовимося про компроміс. Наприклад, навчання не повинне постраждати від надміру почуттів. Давай час для навчання, якщо потрібна допомога, щоб переключити увагу і зосередиться на матеріалі, говори, розповім пару варіантів. Або, запобігання це безпека для обох, це здорОво. Це не соромно, а зрілий підхід до інтимної частини відносин. Давай підберемо тобі твій варіант (або Ви, або доктор)».
Цікавтеся, допитуйтеся, але слухайте самих себе. Якщо в розмовах про кохану людину є сарказм, насмішка, боронь Боже, дитина закриється. Закриється, щоб захистити свої почуття. Дитина в цьому «полі» новачок, ранимий і беззахисний. Складно ділитися сокровенним із людиною, яка може «влити отрути» у коментарі. Ось тут-то ви і можете проявити свій досвід і мудрість, зберігаючи довірчі відносини з дитиною. Наприклад, після походу в кіно, батько, який замість «Як Вам фільм? А йому/їй теж сподобався?», запитує єдино, хто купував квитки і попкорн, розставляє орієнтири і пріоритети щодо відносин дитини з коханою людиною. Ці моменти важливі, але в Ваших питаннях вони не повинні бути центральними. Повірте, якщо дитина відкрита, Ви і так усі ці деталі будете знати.
Познайомтеся з об'єктом обожнювання. Тільки не переплутайте це з допитом або співбесідою. Знайомство з батьками в будь-якому віці – стрес для людини, не додавайте «перцю», щоб не відпало бажання із вами спілкуватися або знайомити.
У цей період батьки не затуляють дитину своєю спиною, вони істинно супроводжують. Супроводжувати – це брати участь, але не контролювати. Радити, пропонувати, але не наполягати. І як би вам не хотілося, щоб вони сходили на книжковий арсенал, прийміть, що вони в * надцятий раз ідуть у кіно. «Обізву» їх кіноманами і кіно-монстрами жартома. Урізноманітнити їх дозвілля можна (якщо ви вважає це необхідним) запросивши обох у спільну поїздку за місто, або подарувавши два квитки на концерт. Доведеться навчитися ювелірному калібруванню.
Як би тонко і професійно не був переданий досвід, продумані «запасні виходи», кинуті кола безпеки, ніщо не застрахує від розбитого серця.
Від якості догляду за хворим залежить, як швидко він іде на поправку. Від того, як ви допоможете «забинтувати рану» на серце, залежить, чи стане ця ситуація товстим шрамом зі спайками, який буде хворіти при будь-якому асоціативному сигналі (пору року, запах, дати, слова, музика) і заважати новим відносинам, або життєвим досвідом, який допоможе вибудовувати нові.
Фрази «я ж казав/а, попереджав/а» це те ж, що засунути ніж у рану, що кровоточить. Навіть згадане раз, може поранити сильно і посилити біль, який існує.
Ці фрази, промінчики гордині «Я прав». Але ситуація не про Вас. Краще скажіть «Я знаю, це дуже боляче. Я знаю, що ти зараз можеш думати, що краще не любити, або що краще не знайдеш. Ти можеш мені не вірити, але біль спочатку вщухне, а потім і зовсім пройде...». І саме зараз необхідні всі ваші знання про вашу дитину. Для когось потрібно бути просто поруч, у сусідній кімнаті, даючи знати, що я тут і «обнімашки» у всеозброєнні. Комусь потрібно багато раз по колу розповісти, як все було, шукати відповідь, чому все так вийшло, і хто ж винен. У кожного свій шлях до одужання, і за часом, і за активністю. Пробуйте різний, якщо не знаєте, що спрацює. Організуйте поїздку, змініть обстановку, або навпаки, укутайтесь у теплі пледи на сімейному дивані, перегляньте фільми.
Пориньте у свої яскраві спогади, смішіть і смійтеся. Любов така різна, любов може бути у стількох проявах! І саме вона допоможе зарубцюватися рані і зміцнити віру Вашого чада в Любов, на прикладі Вашої безмежної любові до нього.
ДИТЯЧЕ, ПІДЛІТКОВЕ КОХАННЯ - ЦЕ «НАЗАВЖДИ», ЦЕ «ВСУПЕРЕЧ», «ТІЛЬКИ ВІН/ВОНА».
Із точки зору теорії розвитку все логічно. Вони легше йдуть на ризик, кидаються «у всі тяжкі», приймають радикальні рішення тут і зараз, люблять/ненавидять від щирого серця і душі. Їм ще потрібно навчитися контролювати свої емоції, розраховувати свої сили, прогнозувати наслідки. А люблять уже зараз, пристрасть розгорається, не чекаючи закінчення дозрівання лобової частини мозку. У цьому краса, і міць цих почуттів, у цьому і всі страхи/побоювання батьків. Будьте поруч, будьте на підхваті, будьте в контакті, «приміряйте» переживання закоханості Вашої дитини, тоді, ці моменти будуть проходити не скільки в підстрахуванні, скільки в радості.
Фото: shutterstock
Читайте також
