Мій фемінізм почався десь в 11 років, коли моя бабуся( до речі, дуже успішна у кар’єрному плані жінка) дорікала мені що я не вмію варити суп і якщо я не почну зараз вчитися, після весілля мене покине чоловік, бо не буду готувати смачно. «Перед тим, як він буде збирати речі, - сказала я, - я йому той суп на голову виллю і взагалі, бабусю, я біля себе не уявляю людину, яка не буде готувати. Ми все будемо робити разом.»

Фемінізм це зовсім не про оголтіле чоловіконенависництво, неголені ноги, 10 котів «рахунок навпіл» та « сільная- нєзавісімая»..

Фемінізм - це про те що:

• Кожна жінка може виказати свої емоції слізьми, та одразу відчути полегшення і кожен чоловік може зробити те саме, відкинувши дурні стереотипи ( або з правильним вихованням ніколи їх не вбити собі в голову) та відчути полегшення;
• Кожна жінка не має соромитися фізіологічних процесів, які набуває її тіло під час статевого дозрівання, після пологів, клімаксі - фемінізм - це про любов до себе, про прийняття себе. І завдання жінки, матері хлопчика м’яко пояснити дитині про менструацію, ПМС, зміни в жіночому тілі, про натуру жінки саме з вашої сторони як ви відчуваєте це, а не  чекати поки дитина дізнається про це сама. Або ще гірше не дізнається, а нахапається хибних вражень про жіноче тіло і поведінку з порнороликів. Так-так, одного дня ваш хлопчик таки їх подивиться. І зробить висновки сам, якщо ви не допоможете йому зрозуміти жіночу фізіологію.

• Кожна жінка - це розмаїття смаків. Її власних смаків і уявлень про жіночність. Комусь сукня рожевого кольору та підбори, комусь джинси та Конверси. Комусь спортзал та підкачані сідниці, комусь піцца на ніч.

Фемінізм - це свобода бути собою

• Кожна жінка має знати що насильство це не тільки рукоприкладство, а також психологічне, сексуальне, економічне. Це коли на «ні», не почуєш ( а, на жаль, чуєш і дуже часто) зневажливої відповіді « ну шо ти ламаєшся?» Фемінізм - це про права особистості.
• Фемінізм - це не про мовчати, коли тобі щось не подобається, а говорити та діяти. Це про активну життєву позицію.
• Кожна жінка з температурою 38 бадьоро крокує на роботу, 9 місяців свого життя ( а може й більше) блює, набрякає, її хребет і тазові кістки і сечовий міхур у повному шоці, а під час пологів відчуває біль, який дорівнює 20 одночасно переламаним кісткам, кожен місяць ковтає знеболювальні пігулки і знову ж бадьоро крокує у світле майбутнє і бере туди чоловіка, дітей котіків-собачок - слабка стать? Я тоді зовсім нічого не розумію. Ми не слабка стать.
• Кожна з нас трохи феміністка, коли ми підтримуємо одна одну приємним компліментом, словом підбадьорення, та пляшкою вина о першій ночі, яка лікує всі рани.

Бо фемінізм - це про підтримку одна одної у наших досягненнях, прагненнях та боротьбі.

• Фемінізм - це не про купку радикально налаштованих - це про кожну та кожного з нас. Це не про рівність, даму з котиками та ще десяток кліше - це про повагу, вираження самої себе, вибір та розуміння. 

"Феміністки не носять рожевого" - книга про справжній фемінізм

Сімона Бовуар(«Друга стать» - перший маніфест фемінізму), Кларісса Пінкола Естес («Та, що біжить з вовками») , С‘юзен Фалуді ( лауреатка Пулітцерівської премії, її книга  « Удар у відповідь» започаткувала третю сучасну хвилю фемінізму) - займають почесне місце на моїй книжковій полиці. До речі, ще одну цікаву книгу Наомі Вульф «Міф про красу», подарував мені чоловік (!), в країні якого декілька років тому про фемінізм як соціальний рух можна було лише прочитати в книжках або подивитися у фільмах(!!!) - світ змінюється.

І до них тепер додається ця збірка есе письменниць, акторок, активісток, лікарок, успішних у бізнесі жінок - які викладають своє бачення фемінізму – «Феміністки не носять рожевого». 

Особливо проникливими були есе Алаа Мурабіт - наймолодшої комісарки ООН з питань охорони здоров‘я, працевлаштування та економічного розвитку, акторки Кіри Найтлі, активістки Олівії Перес та письменниці Доллі Олдертон про те, як викорінити внутрішню мізогінію.

Якщо хтось вбачає у фемінізмі щось недолуге - ця книга вщент розіб‘є уявлення про те, як це виглядає насправді. Короткі роздуми жінок, які стикалися з дискримінацією, несправедливістю, сексуальними домаганнями. Всі вони різні: жіночні, обурені, вільні, щасливі, помірковані, замріяні, спостережливі, активні - жіноцтво у всіх його проявах - як ви та я. Як сусідка Свєта та колєжанка Аліна. 

Ці жінки діляться особистим досвідом, переживаннями і вони не байдужі до проблем жінок, з якими кожна з нас може стикатися кожен день.

Так що якщо почуєте, що феміністки не носять рожевого, можете сміливо заперечити. Бо фемінізм – це точно не про відсутність жіночності.

Ще про те, хто такі феміністки читайте тут.

Фото: Олена Стронг, depositphotos