Спеціалісти з клініки Мейо зазначають, що емоційно нестабільний розлад особистості (ЕНРО) — це вид психічного порушення, що характеризується стійкими нездоровими шаблонами мислення й поведінки. Людина з розладом особистості дивиться на світ зовсім не так, як це робите ви, і через це в неї виникають серйозні проблеми та обмеження у стосунках, соціальному житті, роботі чи навчанні.

Наразі термін ЕНРО відомий широкому загалу, а його значення розуміє більше людей, ніж будь-коли раніше. Інтернет розпирає від інформації, наданої клінічними лікарями, а пацієнти та їхні близькі щиро діляться з користувачами своїми історіями життя з цим недугом.

У психологічному бестселері «Годі ходити навшпиньки» (Stop Walking on Eggshells)

наведено приклади й випадки з реального життя, що проливають світло на те, як мислять і що відчувають люди з ЕНРО і як таку поведінку близьких переживають члени родини. У книжці ви знайдете комплексні стратегії та методики навіть для найскладніших ситуацій, а також дізнаєтеся результати найновіших досліджень щодо причин виникнення й лікування ЕНРО.

Тож що слід знати про емоційно нестабільний розлад особистості, аби не потрапити в залежність? Спробуємо розібратися у цьому надскладному питанні разом з психотерапевтинею Анною Солнцевою.

Як зрозуміти, що у  людини емоційно нестабільний розлад особистості

Яка різниця між просто дивною, харизматичною чи суперечливою людиною і людиною з розладом особистості? Однозначного способу, що дав би змогу точно розрізнити їх, немає. Та якщо людина регулярно демонструє ознаки руйнівної поведінки, агресивна чи некерована, у неї найімовірніше розлад особистості. Усі навкруги підозрюють, що з такою людиною щось не так, — усі, крім неї самої. Утім людина з розладом особистості часто може поводитися абсолютно нормально в громадських місцях, а зривається лише вдома і зазвичай на когось із близьких. Для людей із ЕНРО така поведінка — не рідкість. Більш того, люди з емоційно нестабільним розладом особистості можуть демонструвати крайні прояви висококонфліктної поведінки.

Анна Солнцева: «Не розгубити свій соціальний капітал — друзів, родичів, доброзичливих колег — ось ваше основне завдання. Не зо зла, а від страху вас втратити, людина спробує отримати вас «у повне своє розпорядження», пересварившись з оточенням, яке вас підтримує».

Хто такі нарциси

У 2008 році група дослідників виявила, що емоційно нестабільні пацієнти, які звертаються до спеціалістів і отримують діагноз ЕНРО, — це лише незначна частина усіх недужих на ЕНРО, реальна кількість яких значно більша. Крім того, дослідники дізналися, що майже 40% осіб із ЕНРО також мають і нарцисичний розлад особистості (НРО). Інакше кажучи, якщо у вашої близької людини ЕНРО, від якого вона не лікується, із імовірністю 40% у неї також є й НРО. А якщо ця людина — чоловік, імовірність іще вища, оскільки серед нарцисів близько 65% чоловіків.

Анна Солнцева: «Нарцис — людина з дуже слабким Его. Усе його життя — спроба зробити так, щоб ніхто не дізнався, що: «Король-то голий!». Переробити нарциса неможливо. Однак, пристосувати до життя з собою — цілком посильне завдання. Спрямуйте його увагу на соціальні мережі, підтримайте в прагненні стати успішним блогером. Нехай співає, танцює, малює для соцмереж. Лайки від незнайомих людей на певний час залікують його хворе Его, а вам дадуть перепочинок для відновлення сил. Просто пам’ятайте, що лайки для нього — реально знеболювальний засіб, тож ставтесь без ревнощів до його активності та публічності».

Як на нас впливає емоційно нестабільна поведінка

Часом люди, в оточенні яких є особистості з ЕНРО, мимохіть стають частиною цієї «межової» динаміки. Друзі, партнери і члени сім’ї стають заручниками токсичного циклу почуття провини, самозвинувачень, депресії, люті, заперечення, ізоляції та розгубленості, а всі їхні спроби якось допомогти зазнають поразки чи навіть погіршують ситуацію. Багато людей, яким близька людина з ЕНРО почала завдавати болю, відчайдушно тримаються за спогади про часи, коли партнер був «хорошим» і поводився як нормальна людина. Люди, у близьких яких ЕНРО, зазвичай виправдовують поведінку партнера і не вважають її незвичною. Емоційно нестабільні люди вкрай успішно переконують оточення, що в їхній поведінці винен хтось інший. Через це їхнім близьким доводиться жити у стані хронічного заперечення.

Анна Солнцева: «По можливості будуйте власне життя. І що менше партнер з діагнозом буде розумітися на вашій діяльності, то простіше стане комунікувати з ним. Намагайтеся почати жити максимально автономно. Почніть, наприклад, з комфортного вам графіка сну і їжі. Це зміцнить вашу нервову систему і жити в такому партнерстві стане легше».

Якщо ви зазнаєте жорстоке поводження з боку близької людини

Якщо у вашої близької людини ЕНРО або НРО (чи їх комбінація), увесь ваш світ може перевернутися догори дриґом. За словами Кліфа Маріані, автора «Посібника з виживання в умовах домашньої наруги» (Domestic Violence Survival Guide), домашнє насильство, якому не приділяють належної уваги, відбувається за передбачуваним циклом ескалації:

• Перша фаза: період посилення напруження; ескалація насильства, коли кривдник намагається контролювати свою жертву. Страх, борг і почуття провини жертви часто істотно полегшують кривднику завдання.
• Другий етап: жорстокі фізичні чи емоційні напади, які додають кривднику сил і можливості контролювати ситуацію.
• Третя фаза: деескалація і повернення до періоду відносного спокою, що іноді супроводжується вибаченнями кривдника чи демонстрацією його докорів сумління. Зазвичай це дає жертві хибну надію, змушуючи її скасувати плани піти, зареєструвати факт наруги чи звернутися до суду.
• Четверта фаза: повернення до другої фази — насильницької «норми», що перемежовується з періодичними проявами дбайливості з боку кривдника.

Якщо ви стали жертвою жорстокого поводження, погроз або вам завдали фізичної шкоди, ніколи не відповідайте зустрічними погрозами й не наймайтеся скривдити людину у відповідь (за винятком випадків самозахисту). Усі ваші подібні дії кривдник може «роздути» та обернути проти вас, перетворивши вас на монстра. Найліпший вихід — реєструвати кожний факт насильства. Розкажіть про ситуацію фахівцям, яким довіряєте — своєму психотерапевту, духовному наставнику тощо. Якщо (або коли) ваші стосунки з кривдником закінчяться, ці документи й ваші розмови зі спеціалістами допоможуть вам при розлученні через суд або оформленні опіки над дітьми.

Анна Солнцева: «Намагаючись заспокоїти насильника, жертва спочатку намагається впливати на нього сексом. На певний час це допомагає, потім недостатньо. Потім жертва намагається «добре» проводитися. Потім — приносити більше грошей в сім’ю. Виконувати більше домашньої роботи. Намагатися догодити. Але всі старання приносять лише тимчасове полегшення. З домашнього насильства вихід тільки один — вийти з цих стосунків. Ну, або дочекатися приблизно сорока років. У цьому віці домашні тирани заспокоюються під впливом гормональної перебудови. Питання тільки в тому, як дожити до цієї дати».

Про авторів
Пол Мейсон — клінічний психолог, лікар, віце-президент із клінічних послуг у францисканській службі охорони здоров’я Вітона в місті Расін, Вісконсин. Його дослідження емоційно нестабільного розладу особистості були опубліковані в Journal of Clinical Psychology, а численні наукові й науково-популярні роботи з’явилися в багатьох друкованих ЗМІ.
Ренді Креґер — засновниця веб-сайту www.bpdcentral.com та спільноти підтримки осіб із емоційно нестабільним розладом особистості «Ласкаво просимо до країни Оз». Співавтор програми «Годі ходити навшпиньки (Stop Walking on Eggshells), виступає та проводить семінари про емоційно нестабільний розлад особистості на міжнародному рівні.