Наш автор подобрала красивые стихи про осень, которые понравятся и взрослым, и детям.
Оксана Кичук, студентка НПУ им. М.П. Драгоманова, искатель интересных фактов
Щоб урізноманітнити сімейне дозвілля пропоную вам разом з вашими дітьми вивчити віршики про осінь. Представляємо вам підбірку красивих віршів від відомих і невідомих авторів про осінь і осінній настрій.
***
Осінь -
То запах дощу і кави зранку,
Коли вже не тягне гулять до світанку,
А просто валятись у теплому ліжку,
Обнявши кота і улюблену книжку,
Вдихаючи прянощі стиглого листя,
Сплести з горобини новеньке намисто, м'яким кашеміром закутати серце,
Дивитись в калюж магічне люстерце.
Це час фарбувати вуста в червоне,
Змінити парфуми на сонце в флаконі,
Поставити джаз на repeat в плейлисті,
Краплинки дощу на волоссі нести,
І кави запах, що чути ще досі,
Бо осінь... .
Katerina Galenko
***
Яка красива Львівська осінь!
Якщо поглянути з небес:
Ця кольорова з листя просинь –
Це справжнє чудо із чудес!
Мені виблискує любов’ю
Тут кожна квіточка й листок!
І манить дощ так за собою, Щоб ти до ниточки промок!
І йдуть закохані по Львову!
Її рука в його руці!
Таку картину ти святкову
Побачиш у осінні дні!
Любуюсь цим напевно й досі!
Люблю, коли листки летять,
Й що незважаючи на осінь,
Серця закоханих горять!
Христина Кравчишин
***
Осінній дощ мені шепоче
Холодну пісню колискову,
А я ще холоду не хочу,
Я хочу літа знову й знову.
Там, де роки зозуля лічить,
Де соловей вночі співає
І хто кому здоров’я зичить
Ніхто не бачить і не знає.
Душа моя тепла ще просить,
Душа кохання ще бажає,
А на траві вже рясна просідь
І дощ тепла не обіцяє.
Осінній дощ мені шепоче
Холодну пісню колискову,
А я ще холоду не хочу,
Тепла і літа хочу знову.
Генріх Акулов
***
Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки
золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички, дві осички
стали жовті, мов лисички.
А довкруг, довкруг травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки…
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина.
Марія Пономаренко
***
Люблю я осінь, хто її не любить
За тихий образ, милозвучний рев,
Як вітерець повільно зносить,
Жовтаве листя із вершин дерев.
Люблю ходити стежкою до гаю,
Дивитись, як хмаринки по небу пливуть
Та, знаєте, тоді що відчуваю?
Життя прекрасне!- Ось у чому суть.
Дарина Кудояр
***
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Ліна Костенко
***
Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Він несе на спинці
Золотий листок.
Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.
Григорій Усач
***
Знов золоті листочки клена
Летять на землю і на мене.
Такі тендітні та сумні.
Летять, кружляючи крилато,
І, мов сліди качиних лапок,
Лягають тихо на землі.
А. Костецький
***
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
О. Бродський
***
Осінь на узліссі
Фарби розбавляла,
Пензликом легенько
Листя фарбувала.
Вже руда ліщина,
Пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім
Тільки дуб зелений.
Утішає ясен:
— Не сумуй за літом!
Геть усі діброви
В золото одіто.
П. Осадчук
фото: depositphotos
Читайте также
