Поведінка під час війни: про що важливо поговорити з дитиною?

Так само діти спілкуються і в онлайн вимірі, тож, певні правила можуть стати в нагоді і друзям ваших дітей.

Ми зібрали поради від ВзаємоДії, МОН, UNICEF, а також додали методики з власного досвіду роботи у сфері безпеки дітей для розробки рекомендацій для батьків, опікунів, педагогів та дорослих, поруч з якими є діти.

Як дорослим говорити з дітьми про офлайн-поведінку під час війни?

Запитайте, що діти знають про ситуацію в країни і як вони почуваються зараз. Тема війни не має бути табу-темою під час навчальних занять. Всі ми знаходимось в єдиній реальності, де домінує страх, смерть, відчай, тривога. Важливо, щоб діти розуміли, що навколо люди відчувають ті ж самі переживання, що і вони.
Проговорюйте про допомогу інших людей, про те, що багато людей у країні та світі об'єднали зусилля аби допомагати нам та скоріше завершити війну.
Нагадайте дітям, що вони завжди можуть звернутись по допомогу до дорослих (до батьків чи вчителів), коли їм страшно, тривожно, коли вони мають питання і не мають на них відповіді.
Зауважте, що важливо прислухатись до порад та рекомендацій дорослих щодо поведінки офлайн, оскільки зараз криється багато небезпек, про які варто пам’ятати та бути обережними.
Запитайте, чи мають вони план дій на випадок повітряної тривоги та чи є в них особливі приготування на такий випадок (наприклад, хтось зібрав тривожний рюкзак, хтось підготував теплий одяг на випадок переміщення в укриття).

Що важливо проговорити з дітьми щодо офлайн-поведінки під час війни?

Правила поведінки під час повітряної тривоги

Рекомендуємо проговорити зі старшими дітьми завантаження програми-сповіщення “Повітряна тривога”, оскільки не завжди можна почути сигнал з вулиці.

У будівлі:

зайти в укриття (це може бути підвальне приміщення чи паркінг для машин);
якщо немає спеціального укриття, то спуститись на нижчі поверхи будівлі та обрати місце подалі від вікон.

У квартирі:

якщо немає змоги спуститись в укриття, то важливо знайти місце подалі від вікон за несучою стіною (доволі часто це біля вхідних дверей);
сісти на підлогу;
накритись ковдрою чи іншими речима з головою.

У потязі:

пригнутись нижче рівня вікон та закрити голову руками.

На вулиці:

зайти в найближче укриття (доволі часто в містах є позначки “укриття” або позначки маршруту до нього).

Якщо немає змоги знайти найближче укриття, то важливо:

триматись на відстані від магазинів з вітринами;
лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;
закрити голову руками.

Якщо почули десь вибухи, то залишайтесь в безпечному місці.

Правила поведінки під час артобстрілів:

-   Коли чуєте вибухи чи стрільбу, то важливо ховатись в укритті.
-   Якщо ви почули вибухи, коли були на вулиці, то негайно лягайте на землю, туди, де бачити виступ (наприклад, бетонні конструкції) чи в яму, канаву.
-   Небезпечно ховатись у під’їздах, арках, біля припаркованих машин.
-   Закривайте долонями вуха та відкривайте рот.

Правила поведінки дитини у громадському місці

Написати на окремому папірці номер телефону когось з батьків чи рідних, хто є на зв’язку, своє (дитини) прізвище та ім’я. Сховайте його у верхній одяг на випадок екстреної ситуації.
Якщо маєте власний мобільний телефон, то перевіряйте, чи він заряджений, коли виходите з дому, та чи є достатня кількість грошей для дзвінків.
Поставте номер когось з батьків на швидкий набір чи екстрений дзвінок у смартфоні.
На вулицях міст, де відбуваються обстріли, зараз можуть знаходиться уламки від ракет чи іншої зброї - не чіпайте їх та обходьте стороною. Також не заходьте в закинуті будівлі чи покинуті будинки, оскільки вони можуть бути заміновані.
Не підіймайте на вулиці, у під'їзді, в магазині - будь-якому місці за межами дому будь-що з землі: цукерки, маленькі іграшки, різнокольорові предмети, мобільні телефони, адже в них може ховатись вибухівка.
Не беріть з рук незнайомих людей будь-які предмети, бо це може бути загрозою для здоров’я та життя.
Якщо на вулиці вас кличе незнайома людина, то повідомте про це батьків чи дорослих, з ким ви знаходитесь.
Якщо ви загубились на певній місцевості чи у натовпі, то важливо стати на безпечну височину та кликати батьків чи дорослих, з ким ви були, на ім’я та прізвище. Звичайно, якщо є власний мобільний телефон, то важливо зателефонувати комусь з батьків, з ким ви були на місці. Якщо немає зв’язку з дорослими, то набрати 102 та пояснити, що трапилось.
Якщо незнайома людина взяла вас за руку і намагається кудись відвести, то важливо привернути увагу до себе інших людей, наприклад, голосним криком, що ви не знаєте цю людину.

Пам’ятайте, що така невимушена бесіда з дитиною може врятувати їй життя, тож, частіше говоріть з дітьми про важливі теми - їм так само страшно, як і нам, і їм важливо розуміти, а що робити якщо виникнуть такі ситуації.