Дитячий та сімейний психолог Світлана Ройз зібрала і опублікувала на своїй сторінці у Facebook техніки, які допоможуть впоратися зі страхами тут і зараз. Свого роду «швидка допомога» переляканій дитині, та назвала її «Швидке втручання. Практикум безстрашного Дитинознаства».

Тема страхів у дітей різного віку зараз загострена. Стрес спровокував те, що дитина могла вже давно пройти в своїй «віковій нормі». Нижче - прості дії (які можуть використовуватися і дорослими).

• Уяви, що навколо тебе сфера, що світиться. Долонями навколо себе вибудовуємо кордони. Все, що лякає – залишається за цією кулею. Вона складається і з твоєї власної сили та нашої любові.
• Запропонувати міцно стиснути нашу руку. Сказати – у тобі стільки сили, яка допоможе впоратися із будь-яким страхом.
• Повертаємо дитину у відчуття «теперішнього» - просимо торкнутись кількох різних по фактурі та температурі об’єктів, знайти 2-3 об’єкти зеленого кольору (зелений сприймається як спокійний, безпечний), випити води, вимовити «брррррррр», зробити якусь смішну пику.
• Відштовхнути страшний образ руками – відкинути його від себе зі звуком.
• Розтерти долоні, покласти на нирки, розтерти долоні, покласти на ребра, потім, розтерти долоні та простукати своє тіло, ніби вибиваєш килимок.
• Навчити дитину, що у неї є «чарівна кнопка», яка допомагає впоратись із страхом - знаходиться між мізинцем та безіменним пальцем.

• Уявити, що те, що лякає, ми зменшуємо до такого розміру, що можна стиснути в кулак, сховати в сірниковій коробці.
• Крикнути голосно: Страх йди. Я тебе не боюсь!
• Додати до образу, що лякає, якусь смішну деталь (наприклад, до образу злої людини – бантик, чи величезні вуха слона, чи курячі лапки).
• Якщо дитину злякав образ, який він бачив у мультфільмі чи кіно – картинка страшної події – уяви, що ми відправляємо цей образ назад у мультфільм. В Світ мультфільму, відео. Плескаємо в долоні, ніби «запечатуючи» цей образ знову у мультфільмі. Можна запропонувати – в уяві стерти цей образ гумкою.
• Якщо дитину налякав страшний сон – після пробудження, як режисери – змінюємо сюжет
• Якщо дитину злякав звук – промасажувати вуха, обов'язково сказати – це був звук, все вже минулося, ми в безпеці.
• Уявити, що страх зменшуємо і кладемо у сейф. Закриваємо сейф на замок, перев'язуємо ланцюгом, мотузкою і відправляємо кудись на далеку планету або під землю, або океан.

Важливо пам'ятати:

Коли дитина каже, що їй страшно – найбільший її страх, що її не приймуть, висміють. Найдивніший страх ми сприймаємо, як реальний – він є у реальності дитини, і допомагаємо дитині, не знецінюючи її почуття. Якщо ми їй скажемо - нічого страшного немає - вона не перестане боятися. Вона залишиться із страхом наодинці. Будь яка складна ситуація може стати містком для близькості.

Алгоритм:

Підтримка: Замість слів – ти ж великий, тут нічого боятися (ці слова раціональні, звучать, як знецінювання) – ти виглядаєш наляканим. Бачу, що тобі страшно.

Близькість: Я з тобою (можна сказати словами, можна обійняти, взяти на руки, взяти за руку) чого ти боїшся? – нам важливо, щоб дитина від загального «я боюся» перейшла до конкретного: я боюся темряви, я боюся, що на мене нападуть монстри, я боюсь, що загублюсь.

Коли ми знаємо, що конкретно лякає дитину, ми можемо вибрати спосіб трансформації.

Нормалізація: Знаєш, я боялася у твоєму віці, і навіть зараз іноді боюсь. Зараз те, що відбувається, дійсно, страшно. Я точно знаю, що ми впораємося. Ми можемо з тобою зробити…

Трансформація: (конкретні дій та практики) (які вже є вище).

Ви могли побачити, що у всіх ідеях дитина і дорослий - суб"єкт, відчуває свою силу, і сам робить дію.

Я описала те, що відноситься до «швидких практик», те, що можуть робити батьки, щоб зняти гострий стан. Трансформацією, глибокою роботою, краще, щоб займалися спеціалісти.

Джерело: facebook.com/svetlanaroyz

Фото: depositphotos