Мета кібербулінгу різниться в залежності від його форми, однак в будь-якому випадку вона пов’язана із завданням шкоди іншій людині – у першу чергу, психологічної, однак шкода може бути й матеріальною або фізичною, якщо насильство з онлайн-середовища перейде у реальну площину. Про кібербулінг детально розказано на сайті ЮНІСЕФ Україна.

Кібербулінг може проявлятися у наступних формах: 

• Нападки, постійні виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні повідомлень, постійні образливі коментарі на сторінці жертви). 
• Наклеп (англ. denigration) – розповсюдження принизливої/образливої неправдивої інформації про людину. Це можуть бути текстові повідомлення, фото, меми тощо. 
• Публічне розголошення особистої інформації (англ. outing and trickery) – поширення особистої інформації, наприклад, інтимних фотографій, фінансового стану, хобі тощо з метою образити або шантажувати. 
• Самозванство (англ. impersonation) – це ситуації, коли одна людина видає себе за іншу, використовуючи пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію. 
• Хепі-слепінг (англ. happy slapping) – насильство заради розваги, наприклад, до такого виду насильства належать ситуації, коли хтось знімає на камеру телефона насильство, що коїться в реалії, для подальшого розповсюдження в Інтернет-мережі. 
• Онлайн-грумінг – це побудова дорослим/групою дорослих осіб довірливих стосунків з майбутньою жертвою з метою отримання її інтимних фото/відео. Зазвичай злочинці реєструються в соціальних мережах під виглядом молодих людей, адаптуючи свою сторінку під уподобання обраної жертви, чи налагоджують контакт в онлайн-іграх. 

Як зменшити ризик кібербулінгу?

Дай почитати дитині наступні дуже важливі поради:

• Контролюй поширення своєї особистої інформації та налаштуй приватність у власних акаунтах.
• Перевіряй все, що надсилаєш знайомим і незнайомим людям та публікуєш в Інтернеті. Перед тим, як поділитися особистою інформацією, добре подумай, що ти хочеш завантажити, та з ким цим поділитися! 
• Додавай у «друзі» тільки реально знайомих безпечних людей.
• Критично стався до інформації, розміщеної в Інтернеті, та перевіряй її за допомогою декількох джерел. 

Як реагувати на кібербулінг?

Цю вкрай важливу інформацію теж слід дати почитати дитині:

• Не відповідай. Дуже важливо не вступати в розмову з кібербулером, який шукає способи розлютити/зачепити тебе, вивести з себе, і що найголовніше – він/вона чекає, що змусить тебе відповісти. Тому ніколи не давай очікуваного – ігноруй повідомлення і коментарі. 
• Роби скріншоти. Не видаляй нічого з тих образ, які були надіслані тобі. Якщо тобі доведеться пізніше розповісти про це дорослим, керівництву навчального за- кладу або правоохоронним органам, тобі знадобляться докази. 
• Заблокуй кібербулера. Переконайся, що кібербулер внесений у «чорний список» і заблокований, щоб він/вона не зміг/ла більше зв'язатися з тобою. Навіть якщо ви спілкувалися тільки в одній соціальній мережі, заблокуй його/її й в інших, щоб попередити наступні спроби.  
• Подай скаргу. Після того, як ти заблокуєш кібербулера, напиши адміністраторам соціальної мережі, щоб вони вжили відповідних заходів щодо запобігання нових випадків атак. 
• Поділись своїми переживань з дорослим, якому довіряєш. Пам'ятай, ти не повинен проходити через все це на самоті. Довірся, нехай тобі нададуть необхідну підтримку.
• Поговори про напади на тебе з дорослими, з якими ти відчуваєш себе комфортно та яким довіряєш. Вони допоможуть тобі впоратися з ситуацією, що склалася. 
• Не бійся вживати рішучих заходів. Якщо були виконані всі вищеперераховані поради, але атаки не припиняються, і ти переживаєш за свою безпеку, роби рішучі кроки – звернись з цим питанням до поліції. 

Телефон Національної дитячої лінії довіри, куди ти можеш зателефонувати та поділитися усіма своїми переживаннями, а також отримати консультацію: 116 111.