Книги для подростков относятся к литературе, непростой для написания. Угодить этим тонко чувствующим, скептически настроенным, остро реагирующим на любые раздражители людям, довольно сложно.
Поэтому новую книгу Татьяны Стрижевской мы дали почитать девочке подросткового возраста. Катя почитала, проанализировала и написала рецензию. Узнавайте, что из этого вышло.
Катя Момотюк - ученица, автор рецензии
Я прочитала книгу Тетяни Стрижевської "Де ESC з моїх халеп?" Книжка цікава. Про підлітків (котрі вчаться у десятому класі), їх потреби, мрії, надії...
Що крутого у цій книзі?
На мою думку цей твір дуже схожий на справжнє життя. Чомусь мені спало на думку, що колись, або в минулому, або в майбутньому ця історія "ожила(ве)". Хтось прожив(ве) саме цей сюжет і ніби "повстав(не)" з книжки.
Тетяна Стрижевська, мабуть, написала цей твір тому що, прожила її сама чи почула від когось, а може була свідком цих подій. Дуже реалістично вийшло!
В цій історії мені дуже сподобалась головна героїня твору на ім'я Сніжана (всі називали її просто Сніжка). В деяких епізодах я впізнала й себе чи події з мого життя.
Опис Тоши (Антона) нагадав мені хлопця з моєї школи.
Танька, Юлька, Влад, Тихон та інші були схожі (і зовнішністю, характером ) на моїх друзів, однокласників, ворогів (недругів), вчителів.
І ще, твір в якому розкриваються такі проблеми як: проблеми підліткового віку, ставлення до батьків, до вчителів — є дуже повчальними, корисними. Я раджу читати такі твори.
Коли я читала повість, то я переживала, сумувала, уявляла, мріяла і навіть плакала разом із героїнею.
Тетяна Стрижевська (одна з небагатьох авторок, як на мене) зуміла точно і тонко передати почуття головної героїні. А це не так то й просто, як на мій погляд. Небагато письменників сучасності можуть так написати.
Дрібні недоліки
Опис героїв, місце події письменниця також зуміла передати бездоганно, але не в усіх епізодах.
В деяких епізодах не було деталізації. Наприклад в останньому епізоді (останні три-чотири сторінки) не було, як для мене, деталізовано такі моменти як:
- як Влад поцілував Сніжку (м'яко, лагідно чи сухо);
- куди він її поцілував (в губи чи в щічку);
- чи як він скрутив їй руки (але коли я читала я просто могла цього не помітити).
Ще мені не сподобалося, що авторка в творі використовувала богато слів з іноземних мов. Тобто вона писала не там батьки, а перентси. Так в деяких епізодах це було мені зрозуміло, а в деяких я просто не могла зрозуміти, що хотіла цим сказатиавторка.
Ще мені не вистачило кінцівки, фіналу. Для мене твір наче не закінчений.
Зазвичай, у таких творах пишуть висновок (яке зараз в мене життя, з ким я зустрічаюся, що для себе винесла з того, що я про що я написала, з ким я, чим займаюся).
Мені дуже цікаво, чи вирішилися проблеми Сніжки? А тк вийшло щось типу: "думайте самі що зі мною далі"
Так теж можна було написати, але, як для мене. цього в творі не вистачає.
Проте не дивлячись на всі ці невеликі мінуси, я раджу прочитати цей твір. Й винести з твору свій висновок. Чи потрібно бути кимось іншим, щоб бути щасливим?
Для мене відповідь: "НІ!!! Треба бути самим собою і все буде Ок!".
Читайте, мрійте, уявляйте!!! І головне будь-те самим собою.
Фото: автора, shutterstock.com
Читайте также
