Книги для підлітків відносяться до літератури, непростий для написання. Догодити цим тонко відчуває, скептично налаштованим, гостро реагує на будь-які подразники людям, досить складно.
Тому нову книгу Тетяни Стрижевської ми дали почитати дівчинці підліткового віку. Катя почитала, проаналізувала і написала рецензію. Дізнавайтеся, що з цього вийшло.
Катя Момотюк - учениця, автор рецензії
Я прочитала книгу Тетяни Стрижевської "Де ESC з моїх халеп?" Книжка цікава. Про підлітків (котрі вчаться у десятому класі), їх потреби, мрії, надії...
Що крутого у цій книзі?
На мою думку цей твір дуже схожий на справжнє життя. Чомусь мені спало на думку, що колись, або в минулому, або в майбутньому ця історія "ожила(ве)". Хтось прожив(ве) саме цей сюжет і ніби "повстав(не)" з книжки.
Тетяна Стрижевська, мабуть, написала цей твір тому що, прожила її сама чи почула від когось, а може була свідком цих подій. Дуже реалістично вийшло!
В цій історії мені дуже сподобалась головна героїня твору на ім'я Сніжана (всі називали її просто Сніжка). В деяких епізодах я впізнала й себе чи події з мого життя.
Опис Тоши (Антона) нагадав мені хлопця з моєї школи.
Танька, Юлька, Влад, Тихон та інші були схожі (і зовнішністю, характером ) на моїх друзів, однокласників, ворогів (недругів), вчителів.
І ще, твір в якому розкриваються такі проблеми як: проблеми підліткового віку, ставлення до батьків, до вчителів — є дуже повчальними, корисними. Я раджу читати такі твори.
Коли я читала повість, то я переживала, сумувала, уявляла, мріяла і навіть плакала разом із героїнею.
Тетяна Стрижевська (одна з небагатьох авторок, як на мене) зуміла точно і тонко передати почуття головної героїні. А це не так то й просто, як на мій погляд. Небагато письменників сучасності можуть так написати.
Дрібні недоліки
Опис героїв, місце події письменниця також зуміла передати бездоганно, але не в усіх епізодах.
В деяких епізодах не було деталізації. Наприклад в останньому епізоді (останні три-чотири сторінки) не було, як для мене, деталізовано такі моменти як:
- як Влад поцілував Сніжку (м'яко, лагідно чи сухо);
- куди він її поцілував (в губи чи в щічку);
- чи як він скрутив їй руки (але коли я читала я просто могла цього не помітити).
Ще мені не сподобалося, що авторка в творі використовувала богато слів з іноземних мов. Тобто вона писала не там батьки, а перентси. Так в деяких епізодах це було мені зрозуміло, а в деяких я просто не могла зрозуміти, що хотіла цим сказатиавторка.
Ще мені не вистачило кінцівки, фіналу. Для мене твір наче не закінчений.
Зазвичай, у таких творах пишуть висновок (яке зараз в мене життя, з ким я зустрічаюся, що для себе винесла з того, що я про що я написала, з ким я, чим займаюся).
Мені дуже цікаво, чи вирішилися проблеми Сніжки? А тк вийшло щось типу: "думайте самі що зі мною далі"
Так теж можна було написати, але, як для мене. цього в творі не вистачає.
Проте не дивлячись на всі ці невеликі мінуси, я раджу прочитати цей твір. Й винести з твору свій висновок. Чи потрібно бути кимось іншим, щоб бути щасливим?
Для мене відповідь: "НІ!!! Треба бути самим собою і все буде Ок!".
Читайте, мрійте, уявляйте!!! І головне будь-те самим собою.
Фото: автора, shutterstock.com
Читайте також
