О такой ситуации рассказывает книга Виктории Ярош. В повести "Три горішки для Сашка" реальность переплетена со сказочностью, мечты сбываются самым невероятным образом и даже улыбки появляются на самых неподходящих лицах...
Я прочитала эту книгу и готова поделиться впечатлениями. Моя рецензия на украинском языке, как и сама книга.
Для дитинства немає нічого кращого ніж міцна сім’я та вірні друзі і ця весела та часом сумна історія розповідає нам про це.
А ще про величезний розкішний маєток, який став в’язницею для маленького хлопчика Сашка. І про гроші, які «просто фантики з намальованими на них обличчями», на думку головного героя. Бо вони не зможуть принести чогось справжнього та доброго.
А ще про ненависний аристократизм, який завзято нав’язувала у будинку домоправительниця пані Правило, з його піджаками, іменними нашивками на одязі та бездоганною поведінкою, бо аристократам не личить... багато чого. І ще більше не личить!
А ще про маленького чарівника Сантиметрика з його трьома чарівними горішками, про ліжечко з Лего, лялькові піжами та перший сніданок нового друга у маєтку. Про посмішку завжди хмурої пані Правило. Про чотирилапих Жужу та Еді та про задираку Тараса, якому Сашко зробив найцінніший подарунок.
А ще про двох близнят Юрка та Оленку та дива, які повинні траплятися в житті кожної дитини. Про силу віри, про те, як мрії стають реальністю. А ще про любов до країни і величезну парасольку під якою поміщається величезна щаслива сім’я!
Главним гаслом цієї книги можна назвати цитату:
Як же вони не розуміють, що головне, аби породистою була душа…
Если вы думаете, что дать почитать детям, чтобы они задумались о настоящих ценностях, советуем эту книгу Виктории Ярош.
Фото: автора
Читайте также
