Впродовж 9 місяців (з березня до листопада 2020 року) дослідники, використовуючи передову платформу для моніторингу й аналізу соціальних медіа SemanticForce, відслідкували понад 30 мільйонів повідомлень пов'язаних з тематикою COVID-19 у соціальних медіа. У процесі дослідження було виявлено 250 000 повідомлень дезінформаційного характеру, пов’язаних із COVID-19, в українських онлайн ЗМІ, блогах, форумах, соціальних мережах та месенджерах.
Дослідження показало: дезінформація знижує готовність людей дотримуватися настанов у сфері громадського здоров’я (носіння масок, дотримання фізичної дистанції тощо) і зменшує ймовірність того, що вони радитимуть вакцинуватися найбільш уразливим особам зі свого кола спілкування. Крім того, неконтрольована інфодемія здатна значною мірою підвищити рівень захворювання на COVID-19, підсумовується у дослідженні.
Виявлені дезінформаційні наративи включають маніпулятивну та відверто неправдиву інформацію щодо носіння масок, конспірологічні теорії про походження та навіть сам факт існування новітнього коронавірусу та хвороби COVID-19, брехливі чутки щодо ефективності тестування на коронавірус і вакцинації, та іншу недостовірну інформацію щодо COVID-19.
За словами Постійної представниці ПРООН в Україні Дафіни Ґерчевої, дослідження показало, що інфодемія становить реальну загрозу громадському здоров’ю в Україні і що для її подолання уряду важливо об’єднати зусилля з громадськими організаціями, фактчекерами та лідерами думок у соціальних медіа.
«Конспірологічні теорії, плітки та зловмисне дезінформування може швидко набути вірусного поширення в соціальних мережах, особливо за низького рівня довіри громадськості до державних інституцій», — сказала Ґерчева.
Паралельно з моніторингом соціальних медіа в межах дослідження було опитано 1000 українців для вивчення громадської думки щодо пандемії. Серед результатів опитування – приблизно третина українців вважають, що їхні шанси заразитися новітнім коронавірусом низькі. Трійку лідерів джерел, яким надають перевагу громадяни, посідають соціальні медіа (42 відсотки), телебачення (26 відсотків) та лікарі й медики (24 відсотки). Незважаючи на це, українці зауважили, що джерела, яким вони найбільше довіряють, — це їхні лікарі та медики (39 відсотків) і лікарі та спеціалісти у сфері охорони здоров’я (через ЗМІ) (29 відсотків), тоді як лише 27 відсотків довіряють соціальним медіа як джерелу надійної інформації.
Лотта Сильвандер, Голова представництва ЮНІСЕФ в Україні, наголосила, що ризики недостовірної інформації нині як ніколи високі.
«Інфодемія загрожує посиленням сумнівів щодо вакцинації, що зі свого боку може ускладнити впровадження нових вакцин та підірвати довіру громадськості до системи охорони здоров’я», — сказала Сильвандер.
«У час, коли пандемія продовжує викликати непевність і страх, існує гостра необхідність у більш рішучих діях і скоординованому підході до спростування брехливих новин і дезінформації», — додала вона.
«Без належного рівня довіри та достовірної інформації кампанії з імунізації не досягнуть своєї мети, а вірус далі процвітатиме».
У дослідженні запропоновано низку рекомендацій для уряду, ЗМІ та соціальних медійних платформ щодо боротьби з інфодемією COVID-19. Уряду рекомендовано створити Командний центр з питань COVID-19, щоб координувати ключові групи (уряд, громадські організації, організації фактчекерів, ЗМІ, лідери думок). Для подолання високого рівня недовіри до уряду йому потрібно систематично залучати лідерів думок із різних галузей для поширення меседжів щодо громадського здоров’я, йдеться у дослідженні.
Серед інших рекомендацій — використання гумору, щоб збільшити охоплення важливої інформації про громадське здоров’я, підтримка організацій фактчекерів грантами, медіа-партнерств і спеціальних розділів на вебсайтах, а також заохочення соціальних мереж налаштовувати свої алгоритми так, щоб вони вловлювали дезінформацію та обмежували її появу в новинних стрічках користувачів.
