Мій малюк, ще з народження, неохоче їв грудне молоко. Він то смоктати лінився, то поза йому не догодила, то ще щось. Мабуть такий характер. Годування у нас більш менш виходило, коли синочок був сонний або взагалі, спав. В інший час він голосно і дзвінко кричав! Чи від голоду, чи що в нього боліло… Цього не знає ніхто. Лікарі не бачили ніяких вад чи хвороб. Та із ротовою порожниною в нас все було в порядку і уздечка, і захват груді при вигодовуванні, і інфекцій не було. З мого боку, теж все гуд.

 

 

Результатом нашого з немовлям непорозуміння був постійний недобір у вазі. Лікарі пропонували починати прикорм. А я думала, як вирішити проблему. Пішла в аптеку і купила пустушку. Зі старшим сином ми не використовували цей девайс. Мало того, я осудно ставилася до матерів, які пропонували своєму малюку цю річ. З меншим пустушка нам допомогла зберегти грудне вигодовування, як би це парадоксально не звучало. Коли у нас починалися чергові порції істерик і крику, на поміч приходила вона – пустушка. Даю синочку пустушку і він затихає, задрімає… В свою чергу, я «обманним шляхом», замінюю йому пустушку на груди. Він спокійний і нормально їсть. У мене теж думки і нерви в порядку. Згодом ми пристосувалися годуватися зразу після сну, перед сном і в період сну. Пустушку використовуємо тільки як ритуал перед грудним вигодовуванням, а не як забавку.