Тайм-менеджмент, по суті, - це набір правильних звичок, які допомагають людині досягати бажаних результатів. І якщо ці звички сформовані з дитинства, людина сприймає це як природний підхід до життя. І тоді його здатність досягати своїх цілей забезпечує йому щасливе життя, повне досягнень і перемог. Тому шкільний період - саме час ці звички прищеплювати.
Юлія Бойко - мама двох дітей, бізнес-тренер компанії BogushTime і автор статей.
Базові моменти
Для початку треба зрозуміти, що кожна людина відчуває час по-різному. І те, із чого потрібно починати - це з того, щоб сформувати це «почуття часу» у дитини. Тут батькам на допомогу приходять звичайні будильники, таймери і годинники (електронні, пісочний, із циферблатом) - спектр їх застосування дуже широкий.
Таймери і будильники можна використовувати як нагадування про те, що пора починати займатися якимось процесом, або повідомляти про те, що час перегляду мультфільмів / гри на комп'ютері / перебування на дитячому майданчику вже минув. Це працює набагато ефективніше, ніж повторення 5-10 разів фрази: «Давай, закінчуй!».
Так, наприклад, моя старша донька ще у віці 4-х років уже сама просила мене завести будильник на 10 хвилин, щоб встигнути закінчити грати, коли я говорила про те, що пора чистити зуби і лягати спати. Зараз, у її 9 років, використання таймера стало дуже широким - і робити уроки на час і чергувати типи діяльності по часу і т.д.
Годинники ж можна використовувати під час рольових ігор, ігор з обмеженим часом, коли за певний період потрібно виконати якесь завдання. Це дуже добре розвиває у дітей почуття часу.
Врахуйте той факт, що діти, і маленькі, і старші, живуть наче «поза часом». Вони його сприймають абсолютно не так, як ми, дорослі. Згадайте, як для вас у дитячі роки день тягнувся нескінченно довго, а період часу в 1 рік сприймався, як ціле життя! Із цього, кажучи дитині: "Швидше! Нам потрібно поквапитися, а то ми не встигнемо!" - ви ризикуєте зустрітися із повною відсутністю співробітництва і розуміння із боку дитини.
Дуже добре допомагають дитині зрозуміти, що таке час так звані щоденники успіху, щоденники щасливих моментів, а також адвент-календарі. В інтернеті є маса інтерпретацій цих інструментів. Ще наші бабусі різнокольоровими олівцями відзначав у настінному календарі на місяць, як пройшов сьогодні його день. Червоний - добре, жовтий - нормально, сірий - сумно і т.д. У кінці місяця можна було проаналізувати, як пройшов весь ЕТТ період. Це і хороший індикатор для батьків про настрої дитини, і відмінний спосіб почати створювати сімейні ритуали і традиції.
Усі ці інструменти потрібні для розвитку почуття часу, а вони необхідні, як база, для якісного управління часом.
Специфіка тайм-менеджменту для школярів молодших класів.
Як не дивно, але в цей період основне завдання батьків - це не зробити з дитини робота, який жорстко живе за розкладом, а прищепити любов до планування, сформувати розуміння, навіщо це потрібно, і не відбити інтерес до тайм-менеджменту.
Дитина йде у школу, і дуже важливо, щоб процес навчання із самого початку пішов добре. У цей період батьки повинні допомогти дітям навчитися мислити логічно, правильно працювати з інформацією, розвинути фантазію, творчість і уяву.
Навіщо потрібен тайм-менеджмент у житті?
Правильно, для того, щоб досягати своїх цілей швидше! Саме час знайомити дитину з тим, як потрібно правильно ставити цілі і планувати свої справи. І обов'язково в формі гри, не караючи, а тільки заохочуючи. Ну і, звичайно ж, на власному прикладі!
Якщо Ви самі не будете працювати над цілями і обговорювати їх у сім'ї, не будете планувати свою діяльність і контролювати виконання завдань, впровадити ці принципи в життя дитини ви також не зможете. Із цього, перш за все, починаємо з себе. Якщо до цього моменту ви і самі не могли похвалитися організованістю, саме час почати. Обзаведіться планувальником, вивчіть літературу, або сходіть на тренінг - і вперед.
Для початку, перш, ніж вчити дитину працювати з цілями, необхідно створити фундамент - перелік її мрій і бажань. Чудовий інструмент - це карта бажань. Вирізки з журналів, картинки, наклеєні на аркуш паперу, малюнки своїми руками і написи, що символізують бажані об'єкти, допоможуть дитині не тільки візуалізувати мрії, але і стануть прекрасним дозвіллям для всієї родини. Я багато років поспіль перебуваю у числі організаторів заходу «Найбільша карта мрії української сім'ї» на Хрещатику і точно знаю, що процес цікавий усім учасникам від 2-х до 96-ти років.
КОЖНА ДИТИНА ЛЮБИТЬ І ВМІЄ МРІЯТИ, АЛЕ ОСЬ НАВЧИТИСЯ ПЕРЕТВОРЮВАТИ МРІЮ У КОНКРЕТНІ ЦІЛІ І ЗДІЙСНЮВАТИ НАПОЛЕГЛИВО ДІЇ ДЛЯ ЇХ ДОСЯГНЕННЯ - ЦЕ НАБАГАТО СКЛАДНІШЕ.
Ось тут і стане в нагоді допомога дорослих.
Для початку дуже важливо навчити дитину правильно формулювати мету. Для цього мета повинна бути детально описана, з урахуванням усіх нюансів: як дитина буде себе почувати, коли мета здійсниться, як це вплине на її близьких і на інші наявні у неї цілі, які кроки потрібно буде зробити, які ресурси можуть знадобитися для досягнення. А також не забути про фактори, які можуть перешкодити досягненню бажаного.
Найбільш просто дитині буде впоратися із цим завданням, якщо вона буде думати, малюючи. Робота над складанням так званих інтелект-карт дуже добре допомагає розвинути мислення дитини.
Запропонуйте дитині зобразити всі етапи роботи з метою у вигляді дерева карти, яка буде намальована кольоровими фломастерами і в супроводі барвистих картинок, що відображають передбачувані етапи. У центрі карти - мета (бажання), від якої у різні боки розходяться гілки: «ресурси», «необхідні дії», «ризики» і т. д. Краще називати ці гілки, використовуючи слова з лексикону дитини. Я знаю дітей, які у віці 5-ти років почали практикувати складання таких карт. А в 8-ми річному віці школярі вже чудово справляються із цим завданням. Такі карти допомагають бачити картину в цілому, нічого не упускати, а також роблять процес визначення мети цікавим.
Наступний важливий момент - планування дня.
Для того, щоб цілі реалізовувалися, потрібно складати плани, і в початковій школі дитину вже потрібно цьому вчити. Домашніх завдань у цей час не дуже багато, тому планувати буде не складно, а ось розуміння технології планування уже почне формуватися, що дуже стане в нагоді вже у старших класах. Для початку це краще робити не на реальних задачах дитини, а на ігровому прикладі. Також дітям цікаво планувати свої вихідні, на які зазвичай у них багато надій і бажання зробити все цікаве, що не встигли за навчальний тиждень.
Також настійно рекомендую звернути увагу на «сімейні календарі», в яких відбивається завантаження усіх членів сім'ї. Такі календарі добре робити в розрізі тижня. Їх можна створювати в форматі Excel і роздруковувати, а можна використовувати для цього пробкові та магнітні дошки. Трохи польоту фантазії, і цей важливий інструмент організації часу буде не тільки корисним, а й цікавим.
У житті учня 5-9х класів відбуваються істотні зміни.
Багато предметів, викладачів і маса домашніх завдань. Тому виникає потреба в помічниках, що дозволяють швидко і ефективно справлятися із великим обсягом завдань. Використання освоєних раніше інтелект-карт буде чудово допомагати при підготовці домашніх завдань, написання творів, запам'ятовування правил, створення опорних конспектів. Адже інформація запам'ятовується дитиною набагато краще, коли вона намальована, тобто зображена у вигляді картинок.
У цей період уже можна говорити про повноцінне навчання планування:
- про облік завдань за розкладом (це завдання, жорстко прив'язані за часом) і
- плаваючі завдання (те, що потрібно зробити сьогодні, але чіткого часу виконання немає),
- про те, чому краще вести список, а не «носити» у голові,
- про важливість закладати в щоденні плани час на форс-мажори і можливі коригування,
- про те, що відбувається, коли справи відкладаються на останній момент, і які у цього наслідки,
- про великі завдання-слони, які потрібно дробити на шматочки, щоб вони не лякали своїм обсягом,
- про неприємні справи-жаби, які важливо виконувати для досягнення цілей, а потім себе якось за них заохочувати,
- про приклади з життя знаменитих і успішних людей і протилежних прикладах для контрасту
Дайте дитині розуміння усіх інструментів планування і покажіть сенс у всіх цих діях. Він ніколи не буде це застосовувати просто тому, що треба. Так само як і ви - дорослі, діти щось роблять лише тоді, коли розуміють - «навіщо».
Давши таку базу, ви навчите дитину азам тайм-менеджменту, а демонструючи на власному прикладі, як це застосовувати, ви надихнете його. Але пам'ятайте: немає нічого універсального - експериментуйте!
Фото: depositphotos.com
Читайте також
