Перша леді України Олена Зеленська та кулінар та основна діюча сила реформи Євген Клопотенко у прямому ефірі розвіяли найчастіші міфи про сучасне шкільне харчування.
Міф 1. У школах і садочках повністю заборонені сіль і цукор
Правда. Норми цукру та солі лише зменшено відповідно до стандартів ВООЗ, які діють у закладах освіти в усьому світі.
Споживання солі має скоротитися з 7-9 г до 1-1,5 г на один прийом їжі. Для цього діє перехідний період – кількість солі у шкільному раціоні зменшуватимуть поступово, протягом усього 2022 року, щоб вийти на рекомендований ВООЗ рівень лише у 2023-му.
Але вже зараз звичайна сіль має бути замінена на йодовану (відповідно до вимог п. 51 Порядку організації харчування у закладах освіти).
Норму цукру також зменшено: з 15-18 г до 7,5 г на один прийом їжі
Міф 2. Дітям не дають хліба
Правда. Це не так. Норму хліба зменшено: із 60-80 г (два шматочки) до 30-50 г (один шматочок) на прийом їжі. До того ж звичний білий хліб тепер рекомендовано замінювати на цільнозернові вироби з високим вмістом клітковини та з додаванням висівок, насіння. Це сприяє засвоєнню їжі й травленню. І знову-таки – рекомендовано ВООЗ.
Міф 3. У школах немає обладнання для приготування страв з нового меню
Правда. Здорове харчування залежить здебільшого не від обладнання, а від дотримання нормативів та відповідальності. Адже технологічні процеси приготування страв (варіння у воді та на пару, тушкування, запікання) не змінилися, за винятком смажених страв – їх тепер стало менше в меню. Крім того, кухарі мають законодавчо закріплену можливість розробляти власні страви, які їм зручно й звично готувати на наявному обладнанні, але з урахуванням вимог Санрегламенту для закладів загальної середньої освіти та норм і Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.
Міф 4. «Меню Клопотенка» – обов'язкове для всіх
Правда. Обов’язкового «меню Клопотенка» не існує! Команда Євгена Клопотенка розробила технологічну документацію для страв, щоб полегшити школам впровадження нових норм, розроблених МОЗ. А меню кожен заклад чи громада можуть створити самостійно. Головне – щоб у ньому були дотримані нові нормативи здорового харчування (пропорції солі, цукру, збільшення кількості овочів та фруктів тощо).
Міф 5. Кухарі не вміють готувати, «як у ресторанах»
Правда. Школи й садочки – заклади освіти, а не громадського харчування, і готувати, «як у ресторані», тут не вимагають! Але не треба применшувати навичок кухарів: у шкільних їдальнях працюють фахівці своєї справи і, як професіонали, мають швидко опанувати нові стандарти. Вони доступно описані у техкартах, що пройшли санепідекспертизу та схвалені для використання державною установою «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України». До того ж, щоб допомогти кухарям, протягом 2022 року для них організовуватимуть інтенсивне навчання, про що ми розповідатимемо на сайті згодом
Міф 6. Готувати за новим меню – дорого
Правда. Нові норми харчування не змінюють вартості меню принципово. Проте слід зазначити, що ціни на продукти харчування в Україні зросли, і страви у 2021-2022 навчальному році не можуть коштувати так само, як у 2020-2021-му. Крім того, збільшилася мінімальна заробітна платня та ціни на енергоносії, що також впливає на вартість порції харчування. Ми детально аналізували цю тему у статті на порталі «Знаїмо» «Найскладніші питання до Євгена Клопотенка: про норми і вартість харчування».
За новими нормами збільшилася кількість м’яса, овочів, фруктів, водночас зменшилася кількість цукру, хліба, картоплі, вершкового масла. Взагалі заборонені кондитерські вироби, ковбаси, сосиски, м’ясні, рибні та плодоовочеві консерви. Таким чином відбувається перерозподіл коштів: не купуючи, наприклад, стільки цукру, як раніше, можна придбати більше овочів.
Міф 7. У часи пандемії батьки не можуть контролювати, що діти їдять у школах і садочках
Правда. Попри те, що, згідно з карантинними вимогами, допуск батьків до школи, а тим паче в їдальню, обмежується, у батьків все одно є право контролювати харчування та інші процеси у закладах освіти.
Міф 8. У меню додали спеції, а вони шкідливі для дітей
Правда. Знову пошлемося на ВООЗ. Обізнаність людства змінюється. Раніше всі спеції про всяк випадок справді не використовували, бо вважали, що в частини дітей може бути алергія на них. Тепер ці речовини добре вивчені!
У шкільне меню додані такі безпечні спеції: насіння гарбуза, насіння соняшнику, насіння кунжуту, карі, кмин, зіра, куркума, імбир сушений, корінь хрону, гірчиця, перець чорний мелений, паприка мелена, орегано сухий, мускатний горіх мелений, часник сухий, гвоздика, коріандр мелений, лавровий лист, перець духмяний, кориця мелена, зелень сушена, насіння фенхелю, м'ята сушена, аніс (бодян), хмелі-сунелі.
Міф 9. Хороші страви можна готувати лише з хороших продуктів, а їх немає (не закуповують)
Правда. Слушна думка. На жаль, справді трапляються випадки, коли через неякісну підготовку та проведення процедур закупівлі в закладах освіти з’являються неякісні продукти харчування.
Щоб унеможливити такі випадки в майбутньому, Мінекономіки розробило примірну тендерну документацію на закупівлю послуг харчування та кейтерингу.
Міф 10. У дитячих садочках також використовують «меню Клопотенка»
Правда. Для садочків Євген Клопотенко та його команда меню не розробляли! Нині дитячі садки та ясла можуть використовувати меню, рекомендоване МОЗ, над яким працювала спеціальна робоча група, зокрема й представники самих садочків. І воно не обов’язкове для використання, а рекомендоване.
Фото: depositphotos
Читайте також
