Чому у дитини болить голова? На які проблеми зі здоров'ям вказує даний синдром? Як запобігти порушенню постави у дитини шкільного віку і які основні лайфаки для гіподінамістів? На ці запитання відповідає засновник мережі центрів фізичної терапії та масажу «Амбулаторія спини» Василь Миколенко.
Василь Миколенко
З якого віку можуть початися головні болі у дітей?
Головні болі можуть бути не тільки у дорослих, але й у дітей, причому навіть у немовлят. Наприклад, у новонароджених дуже часто спостерігається шейк-синдром. Головний біль у маленьких дітей може бути причиною активного струшування. Інтенсивне заколисування, підкидання дитини вгору, трясіння за руку, плече чи ноги, грудну клітину – всі ці дії є причиною появи синдрому трясіння.
Необережне поводження з дитиною призводить до травми хребта, хребцевих тканин та суглобів, появі судомів, крововиливів в мозок, сліпоти (крововилив в сітківку), розвитку розумової відсталості, парезів, паралічів, втрати свідомості та інших захворювань.
Які причини головного болю у дітей шкільного віку?
Причин головного болю в дитячому віці багато. Одна з них – головний біль, який виникає на фоні перенапруження м'язів шийно-комірцевої зони. Причина спазму, гіпертонусу м'язів шиї – це брак фізичної активності, тривала статична поза, фізичне та емоційне перенапруження. Погіршення самопочуття та больові симптоми зазвичай проявляються у перші шкільні роки. Окрім скарг на головний біль відзначається загальна слабкість, дратівливість, відсутність уваги.
Що таке синдром Text Neck?
Синдром Text Neck («шия для текстування») – новий термін в сучасному словарі, який проявляється болем у шиї внаслідок характерного нахилу голови. Найчастіше зустрічається у дітей, що не відводять погляду від смартфону, зберігають статичне положення шиї та плечей тривалий час. При цьому фасеткові суглоби, міжхребцеві диски та зв'язковий апарат піддаються сильному навантаженню, що призводить до створення умов розвитку раннього остеохондрозу, спондилоартрозу, протрузій та міжхребцевих гриж у шийному відділу хребта. Зміна положення хребта в шийному відділі призводить до зміни кутів вигинів хребта інших відділів. У перспективі такі зміни призводять до порушень постави та розвитку сколіозу.
Також можуть з’явитися інші ускладнення: хронічний головний біль, безсоння, скутість та біль міжлопаткової ділянки, зниження ефективної ємності легень, серцево-судинні захворювання.
Що потрібно робити батькам аби уникнути появи цих захворювань?
Для того, щоб уникнути неприємностей зі здоров'ям я раджу дотримуватися наступних рекомендацій:
- Забезпечте робоче місце школяра столом, що регулюється, відповідно до зросту;
- Навчіть дитину підніматися зі стільця кожні 10-15 хвилин, щоб зробити невелику розминку для шиї, спини та суглобів;
- Навчайте дитину більше тримати голову прямо, ніж опущеною вниз. Використовуйте ігри, які змушують дитину дивитися вище лінії очей (нагору, в сторону-нагору);
- Регулярно відвідуйте лікаря та проходьте тестування (сканування) постави;
- Відвідуйте центри фізичної терапії та масажу для профілактики порушень та збалансованого розвитку опорно-рухового апарату.
Які вправи для шиї заборонені, а які важливо робити дітям щодня?
Для того, щоб уникнути ускладнень, дитині бажано щодня робити вправи для шиї. Спочатку необхідно зробити розігріваючу розминку. Вона включає прості вправи: повороти та нахили голови, повільні кругові рухи головою. Розминка сприяє активізації м’язів шиї. Далі переходимо до виконання вправ:
- нахили голови вперед та назад, з часом додаємо протидію рукою, яка має тиснути на чоло або на потилицю;
- нахили голови вліво й вправо, створюючи протидію руками, тиснувши ними на скроневу область;
- обертання головою в одну й іншу сторони від 3 до 9 раз;
- втягувати шию, рухаючи назад, таким чином підборіддя повинно підтягуватися до грудей;
- робити кругові оберти вперед та назад плечима (активність плечового поясу сприяє кровопостачанню шиї та мозку).
Вправи потрібно робити повільно та контролювати дихання під час їх виконання. Заборонено різко закидати голову назад, робити різкі повороти в сторони. Ставати (опиратися) на голову всією вагою без підтримки рук.
Діти часто страждають від порушень постави. Які найчастіші проблеми зі спиною у школярів?
Майже всі діти проводять тривалий час сидячи або лежачи, схилившись за комп’ютером, планшетом чи смартфоном. Такі статичні звички неминуче призводять до погіршення постави та створюють умови для раннього розвитку патологій хребта та суглобів (сутулість, сколіотична постава, гіперкіфоз, гіперлордоз, сколіоз, плоскостопість).
Порушення постави змінює баланс рухових звичок та збільшує навантаження на хребет та суглоби дитини в місцях, де вони найменше підготовлені до перенавантаження (шия, грудний відділ хребта, поперек, суглоби колін та стоп). Згодом процеси змін в опорно-руховому апараті призводять до больових відчуттів, головного болю, болю в спині та суглобах, до швидкої втомлюваності, роздратуванню.
Щоб оцінити зміни в поставі потрібно мати вправний окомір, щоб мати змогу порівнювати точки з лівої та правої сторін спини (рівень плечей, лопаток, тазу, колін). Зміни в поставі та суглобах часто не дозволяють дитині витримувати відповідні навантаження в спортивних секціях. Дитина відмовляється від їх відвідування, тому що не хоче відрізнятись від своїх одногрупників відсутністю певних вмінь та результатів.
Але найбільша проблема в тому, що батьки самі не помічають, що постава в дитини погіршується. Зміни в опорно-руховому апараті найчастіше відбуваються дуже повільно, сколіоз може розвиватися декілька років, поки хтось з близьких після декількарічної перерви у відвідуванні дитини зверне увагу батьків на те, що дитина «наче» горбиться. Тому відслідкувати такі зміни візуально дуже складно. Лише лікар може визначити порушення дотримуючись протоколу ортопедичного огляду.
Що потрібно робити вже в першому класі, щоб зменшити ймовірність захворювань хребта?
Я раджу не рідше ніж раз на півроку проходити огляд у лікаря на предмет змін в опорно-руховому апараті. Фіксувати результати сканування постави та порівнювати їх. Проходити профілактичні курси збалансованого розвитку опорно-рухового апарату в центрах фізичної терапії та масажу під контролем лікаря та фізичного терапевта-реабілітолога. Також проходити курс комплексно-терапевтичного масажу.
Бажано уникати проведення тривалого часу в статичних положеннях, які збільшують навантаження на хребет (сидіння за високим столом, коли ноги дитини не торкаються підлоги, сидіти в зігнутому положенні). Задача батьків – забезпечити помірну фізичну активність дитини на противагу до статичних звичок.
"Потрібно пам'ятати, що канікули – це не лише час полежати на дивані, але й час, який можна використовувати для профілактичного огляду та корекції постави".
Які в Україні є сучасні методи для корекції та лікування хвороб ОРА?
На жаль, загальновідомі методи корекції постави (наприклад, плавання) не можуть забезпечити повноцінну реабілітацію та відновлення постави у дітей. Проста фізична активність не завжди збалансовано розвиває м’язовий корсет для спини. Зважаючи на те, що дитина активно росте всі шкільні роки, питання постави та розвитку ОРА повинно завжди привертати увагу батьків. І сеансом мануальної терапії або секцією футболу поставу не виправиш. Опорно-руховий апарат постійно розвивається та постійно змінюється в залежності від рухової активності або статичної поведінки дитини.
Щоб ОРА дитини отримував збалансований напрямок для розвитку, потрібно звертатись до центрів фізичної терапії та масажу, що спеціалізуються на питаннях постави, збалансованого розвитку та зміцнення м’язів та суглобів дитини. В таких центрах працюють лікарі, фізичні терапевти, які використовують методи корекції постави на тренажерах кросоверах (ВКТ), пристрої для профілактики та лікування захворювань спини та порушень постави «КИПАРИС». Лікар складає курс відповідно до огляду дитини, а фізичні терапевти проводять індивідуальні профілактично-лікувальні сесії.
Запалення і біль в суглобах у дітей, як ускладнення ГРВІ, грипу, вакцинації та наслідок активізації росту – коли це варіант норми, а коли варто звернутися до лікаря та почати лікування?
Якщо виникають подібні симптоми у дітей ( набряк, почервоніння, біль під час рухів, обмеження рухів в суглобах) у такому випадку обов’язково потрібно звернутись до лікаря.
Ваші поради гіподинамістам, тобто, усім, хто сидить, лежить, знову сидить?
Згідно з останніми дослідженнями, щоб вийти з групи ризику набувача захворювань ОРА та ССС потрібно не менше, ніж 30 хв на день виконувати певну фізичну активність. Це може бути звичайна ходьба 5-10 км на день та прості вправи на зміцнення м’язів та суглобів (присідання, обертання кінцівок, нахили та згинання тулуба вперед-назад).
Необхідно зрозуміти, що в ході еволюції організм налаштувався так, що завжди потребує постійного руху. Всі процеси в тілі відбуваються лише завдяки руху, обігу речовин, обміну речовин. Головний поштовх для руху надаєте ви, коли дихаєте, але цього замало. Всі органи та тканини мають бути залучені у процесі, так само, як і легені. Будь-яка активність вимагає зусиль, але всі незручності та жертви не йдуть ні в яке порівняння з небезпекою, яка криється за пасивним способом життя.
Завжди найскладніше почати. В центрах фізичної терапії та масажу цей процес найкомфортніший. Індивідуальна програма та особисті лікарі та фізичні терапевти, які розуміють ваш рівень фізичної підготовленості та кожний ваш рух. Програма фізичної реабілітації складається відповідно до переліку больових симптомів та з дослідженням суміжних захворювань.
Регулярна фізична активність різко знижує захворюваність, підвищує емоційну та фізичну стресостійкість та надає можливість проводити час з родиною, добре працювати та приємно відпочивати.
питання підготувала Оксана Шевченко
Фото: depositphotos.com