Що потрібно знати батькам про фізичну реабілітацію? Розповідає лікар.

Денис Попов, фахівець з фізичної реабілітації центру «Дітінологія особливого розвитку» медичної мережі «Добробут»

Дитина з особливостями розвитку має набір викликів: навчитися говорити, взаємодіяти з однолітками та дорослими, зосереджуватись на заняттях, обслуговувати себе. А допомога малюку у цьому - це напружена робота батьків і комплексна робота спеціалістів. Зазвичай із дитиною працюють логопед, психолог, корекційний педагог. Але ще один важливий помічник у житті дитини - це фізичний реабілітолог. Навіть якщо у малюка все в порядку із опорно-руховим апаратом. Розберемося, чому це так.

Простими словами

Фізична реабілітація використовується у роботі як з дорослими, так і з дітьми. Перше, з чим вона зазвичай асоціюється - це відновлення після травми, коли людина не може одразу повернутись до звичного життя. Ця асоціація в цілому вірна, бо загалом фізична реабілітація - це вправи та методики, які допомагають людині відновити функції та можливості свого тіла. А дитині - розвинути ці функції та можливості, якщо вони ускладнені певними фізичними порушеннями.

Окрім фізичних навичок, реабілітація покращує відчуття та координацію власного тіла, його кордонів, зв’язок між сенсорними системами (слух, зір, тактильні відчуття, вестибулярний апарат) та мозком. І таким чином впливає на сприйняття дитиною інформації й роботу її мозку.

До речі, щодо дітей правильніше вживати термін “абілітація” - адже йдеться не про відновлення втрачених функцій, а про набуття умінь, яких дитина ніколи не мала.

Коли це потрібно?

Фізична реабілітація - це зрозумілий та дієвий метод допомоги пацієнту (дорослому чи дитині) після травм чи перенесених хвороб. А також основний інструмент для постійної роботи з дітьми, що мають певні фізичні порушення.

Але так само фізична реабілітація рекомендується у роботі з дітьми із розладами аутистичного спектру, синдромом гіперактивності та дефіциту уваги, нервовими порушеннями та іншими станами. Тут фізреабілітація є частиною комплексного підходу до роботи з дитиною для її адаптації до зовнішнього світу.

Розвиток малої дитини відбувається у першу чергу завдяки інформації із зовнішнього світу: тому, що вона бачить, чує, відчуває на дотик. Дитина з особливостями розвитку може фізично розвиватись у звичному режимі, але вона має інакше сприйняття дійсності.

По-перше, її сприйняття себе як особи із певними фізичними властивостями відрізняється. Наприклад, в дитини із розладом аутистичного спектру часто порушене відчуття кордонів власного тіла - саме тому виникають повторювані рухи, коли дитина намагається відчути фізично себе і межі свого тіла.

По-друге, у особливої дитини може бути порушений зв’язок між органами чуття та відповідними ділянками кори головного мозку. І навіть якщо в малюка все добре зі слухом, зором та іншими відчуттями - він буде недоотримувати інформацію, необхідну для розвитку.

У цьому немає нічого надзвичайного - просто так це працює. Але щоби дитина з особливостями розвитку могла переживати позитивний досвід у взаємодії із навколишнім середовищем, її необхідно скоординувати та відпрацювати навички за допомогою фізичних вправ. А також дати малюку більше фізичного досвіду, який допоможе розвитку його мозку.

Методики фізичної реабілітації

Кожен тип відчуттів дає специфічну інформацію, завдяки якій дитина може розпізнавати подразники, вчитися взаємодіяти зі світом та отримувати певний досвід, який впливає на формування її когнітивних процесів. Наприклад: ось це м’якеньке і приємне, мені це подобається, а це - холодне і неприємне, краще його не торкатися.

Але, як ми з’ясували, діти з особливостями розвитку та когнітивними порушеннями часто переживають дефіцит відчуттів. Тому для роботи з цими дітками існує сенсорно-моторна терапія. Це набір прийомів, які допомагають стимулювати сенсорну систему дитини. Стимуляція зорових, тактильних та вестибулярних відчуттів допомагає малюку адаптивно реагувати на зовнішні подразники. На практиці це схоже на гру: дитині пропонують взаємодіяти із різнокольоровими предметами, проходити полосу перешкод, ставати на різні за текстурою поверхні, використовуються гойдалки, гамаки і батути.

У роботі з дітьми з гіперактивністю, РАС, синдромом Дауна актуальна така методика як кінезотерапія. Це фізична стимуляція різних частин тіла дитини за допомогою лікувальної фізкультури, гімнастики та розробки суглобів. Також часто використовується масаж, аби розслабити спазмовані м’язи та покращити кровообіг.

Що важливо знати батькам

Кожна із методик ефективна тільки тоді, коли працює в індивідуально підібраному комплексі, який відповідає потребам вашої дитини.

При чому цей комплекс має формувати команда фахівців, які працюють із дитиною: психолог, логопед, фізичний реабілітолог. Вони мають разом із батьками визначити найближчі задачі розвитку дитини та одночасно працювати на їх виконання кожен своїми методиками. Адже це одна команда, яка з різних сторін відповідає на запити малюка.

Батькам також варто пам’ятати про адекватні очікування відносно можливостей своєї дитини й відповідні цілі. Кожна дитина має свій потенціал, і задача дорослих - допомогти їй його розкрити повністю. Не вимагаючи від дитини неможливого, але й не занижуючи її можливостей. Правильно оцінити можливості дитини вам допоможе команда фахівців.

Спостерігайте за своєю дитиною та прислухайтесь до неї - тільки з вашою активною участю спеціалісти зможуть максимально ефективно пропрацювати всі проблемні моменти, аби малюк міг комфортно почуватись у суспільстві та бути його частиною.

фото: depositphotos