Дитячий ніс реагує на світ дуже чутливо: на повітря, температуру, віруси, запахи, пил або сезонні зміни. Саме тому нежить може з’являтися у будь-якому віці — як у немовлят, так і в школярів. Зазвичай дитячий організм може впоратись самостійно, достатньо просто створити правильні умови, але буває і так, що без лікування не обійтись. Зібрали основні можливі причини, які стоять за дитячим нежитем, і способи полегшити стан вдома.

Вірусні інфекції — найчастіша причина нежиті у дітей

У дитячих колективах циркулює багато респіраторних вірусів, і слизова реагує першою. Під час інфекції організм виробляє слиз, щоб затримати і вивести вірусні частинки. У дитини може бути закладеність, водянисті виділення, іноді — підвищення температури та втомлюваність.
Це природний захисний процес, який не потребує антибіотиків.

Як допомогти:

Створити умові в приміщенні, що допоможуть організму: температура 18–21°C, вологість 40–60%, регулярне провітрювання, давати дитині багато пити, аби слизова працювала на повну. Не обмежувати прогулянки, якщо немає високої температури.

Алергічний риніт — коли симптоми мають інший характер

Алергічний нежить не схожий відрізнити від вірусного не складно. Його особливості впізнавані: свербіння в носі, часте чхання, сльозотеча та закладеність — і все це без підвищення температури. Симптоми можуть тривати досить довго, зникати при зміні місця перебування дитини, з’являтися в конкретні сезони, наприклад, під час цвітіння певних рослин, або в умовах пилу.

Як допомогти:

Стежити за чистотою повітря, перевірити засоби для прання білизни, якими перете дитячі речі, прибрати ароматизатори та позбутися пилозбірників, я от великі м’які іграшки, килими, тощо. Якщо самостійно визначити тригери не вдається і нежить повертається, варто звернутись до спеціаліста.

Сухість і тепло — прихована причина ранкової закладеності

У кімнатах з гарячими батареями чи обігрівачами слизова швидко втрачає вологу. Ніс починає «захищатися» і реагує густим секретом або ранковою закладеністю, хоча дитина при цьому почувається здоровою.

Як допомогти:

Температура 18–21°C, вологість 40–60%, зволожувач за потреби та завжди свіже повітря. Після зміни мікроклімату такий нежить минає сам.

Подразники: запахи, дим, хімія

Дитяча слизова дуже чутлива. Ароматизатори, тютюновий дим (навіть залишковий на одязі), пил чи агресивні засоби для прибирання можуть викликати нежить навіть без алергії чи інфекції — це спосіб носа позбутися подразника.

Як допомогти:

Прибрати джерела сильних запахів, забезпечити регулярне вологе прибирання, уникати тютюнового диму у квартирі та поряд із дитиною.

Фізіологічний риніт у немовлят

У дітей перших місяців життя слизова лише адаптується до нового середовища. Легкі прозорі виділення, відсутність температури та нормальне самопочуття — це варіант норми, який не потребує лікування.

Як допомогти:

Комфортний мікроклімат і м’яке зволоження носа сольовим розчином за потреби і після консультації з педіатром.

Інші можливі причини

Під час прорізування зубів посилюється кровотік у носоглотці, тому інколи з’являється легка закладеність. У деяких дітей вузькі носові ходи самі по собі сприяють більш частим епізодам нежитю. 

Потрапляння дрібного предмета в ніс найчастіше стається у малюків 2-5 років. Ознакою може бути виділення тільки з однієї ніздрі, явний дискомфорт дитини, можливий односторооній набряк чи почервоніння носа. Якщо пройшов якийсь час. З моменту потрапляння інородного предмету в дитячий ніс, шмарклі можуть мати неприємний запах.

Як допомогти:

Усі підозрілі чи односторонні симптоми потребують огляду спеціаліста. Намагання достати предмет самостійно можуть привести до погіршення стану.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Є ситуації, коли нежить — не просто реакція слизової, а сигнал, що організм потребує уважного огляду. Варто звернутися по допомогу, якщо:

• Нежить триває понад 10–14 днів без явного покращення. Це може свідчити як про алергічну природу, так і про бактеріологічне ускладнення.
• З’являється біль у ділянці щік, чола, зубів, або виділення стають густими й різко пахнуть. Так у дітей старшого віку може проявлятися гайморит. У молодших пазухи ще не повністю сформовані, але у школярів це поширене ускладнення.
• Дитина дихає ротом, хропе, часто говорить «у ніс», має тривалий нічний кашель. Такі ознаки характерні для збільшених аденоїдів. Вони можуть ускладнювати носове дихання і потребують оцінки ЛОР-лікаря.
• Дихання утруднене, дитина млява, відмовляється від їжі або температура тримається більше трьох днів.
• Є підозра на сторонній предмет у носі. Односторонні виділення, різкий запах або раптова різниця між ніздрями — причина для негайного огляду.

Звісно, це не всі можливі причини дитячого нежитю, але найчастіше турбують саме вони. Як бачите, жодна з них не потребує антибіотиків, які можна давати дитині тільки за призначенням лікаря. А в цілому, у більшості випадків достатньо створити правильні умови, позбутися алергенів (якщо це можливо) та пилу і забезпечити рясне питво. 

Джерела: Mayo Clinic, CDC, Pubmed