Думати в кутку над своєю поведінкою абсолютно не виходило. Ми розглядали візерунки на шпалерах, копирсалися у носі, придумували план втечі і що ще ми тільки не прокручували в голові за ці 10 хвилин покарання, здавалися нам вічністю. Але тільки над поведінкою не думали.
ІЗ ЦЬОГО ВСЬОГО СЛІДУЄ, ЩО ПОКАРАННЯ КУТКОМ – ДАРЕМНЕ ЗАНЯТТЯ.
Простоїть дитина в кутку належний йому час і з радістю у ту ж хвилину забуде все, за що його власне туди поставили до наступного разу. Зовсім не той ефект, чи не так? Ми-то очікуємо від маленької людини мало не переоцінки цінностей, а він стоїть собі і в носі колупається!
- Тому в куток я не ставлю і ставити не збираюся. У процесі дорослішання старшої доньки методом проб і помилок я виявила найбільш неприємне їй покарання - якщо вона веде себе неналежним чином і починає нити, граючи на публіку, я цю публіку просто прибираю з її поля зору. Єва йде «думати над своєю поведінкою» в іншу кімнату. Театр одного актора не працює, і вона заспокоюється, виходить, і ми розмовляємо по душам.
- Ще дуже важливо для мене в питанні покарання - не відступати від свого слова. Якщо дитині було сказано, що він не буде дивитися мультфільми після обіднього сну, тому що погано себе вів - потрібно тримати слово. Діти - вони ті ще маніпулятори, слабину давати не можна, потрібно бути послідовною! У куток поставити це таке, а от позбавлення улюблених задоволень змусить задуматися навіть пропащим балуваним!
Фото: shutterstock
Читайте також
