Марк виявився поспішайком і вирішив довго не засиджуватися у маминому животику.
На 38-му тижні вагітності, я ні про що не підозрюючи, дожовувала п'ятий шматок піци о дванадцятій годині ночі і закушуючи її сирими печерицями. І раптом відчула, що мене нудить.
«Навіщо я наїлася сирих грибів! Тільки отруєння мені не вистачало!»- промайнула думка ... Коли почало хапати живіт я злякалася не на жарт. І було від чого.
Тато ще в дорозі
Сумки в пологовий будинок я не готувала, бо мала народжувати в одній із приватних клінік Києва. Там забезпечували всім необхідним. Проблема була в тому, що мій чоловік у цей час сидів в аеропорту Манчестера на рейс до Борисполя. Із грошима на пологи в клініці, з якою ми ще не підписали контракт.
Я вирішила заспокоїтися і порахувати все на лічильнику сутичок. Швиденько скачала додаток і стала чекати. І, чекаючи чергове скорочення м'язів,
... Я ШОСТИМ ЧУТТЯМ ЗРОЗУМІЛА, ЩО ЦЕ НІЯКІ НЕ ТРЕНУВАЛЬНІ, А СПРАВЖНІСІНЬКІ ЩО НЕ Є ПЕРЕЙМИ
«Потрібно складати сумку і викликати швидку!» - промайнула думка. Паніку і сумбур я намагалася від себе відганяти, пакуючи в сумку памперси, чоловічки, пелюшки.
Швидка приїхала швидко і коли дізналися, що медична карта вагітної - у мене не підписана, сказали мені, що ми їдемо в пологовий будинок в іншому кінці міста, тому, що він черговий. І черговий пологовий будинок за інтернет-відгуками був не з самою гарною репутацією. А цього я боялася найбільше. Але як виявилося марно, тому, що команда професіоналів там була першокласною.
10 годин пологів
Євочка залишилася під опікою моєї подруги, а я поїхала на зустріч зі своїм сином. А він хоч попросився на світ раніше, але вже у процесі передумав і народжувала я його десять із половиною годин. Та й ще стимулювали окситоцином. Якщо з першими пологами я попросила епідуральну анестезію (але мені її не зробили, тому що було пізно, я перейшла на другий період пологів), то після окситоцинової стимуляції у мене в голові пульсувала лише одна думка «Коли це все закінчиться?». Правда, процес пішов швидше і вже через півтори години мені поклали на живіт мого маленького хлопчика.
Трохи позитиву
У цієї ситуації багато позитивних моментів. Незважаючи на раптовість ситуації і того, що чоловікові не вдалося бути присутнім при пологах, я зуміла народити малюка самостійно! Без епізіотомії (найжахливіше для мене слово!) і розривів. І на другу добу я літала над сином, як метелик!
Благополучних усім пологів і поменше паніки!
Фото: Інстаграм автора, shutterstock.com
Читайте також
