А що  може нашу віру зробити непохитною? 

Ви подивіться як б'ються за нас наші українські військові!
Вони безстрашно, професійно, хоробро захищають нас. Вони наші непохитні кіборги. Їх нічого не зламає.
Тож, у нас, матерів,  всередині, має з'явитися внутрішній воїн, який впевнений у перемозі.
І ось в такому стані спілкуємося з нашими дітьми.
Усі думки "щури-страхи", які раптом проходять в голову, ми рішуче женемо. Говоримо собі: "Я не мій "щур-страх", я мама-кіборг, яка випромінює впевненість". Зробіть кілька глибоких вдихів-видихів.  Концентрируйтесь на думці: "Я сильна, ми переможемо". Наші діти зчитують наш стан. Нам потрібно знайти сили бути на 100% впевненими в перемозі.
Загострення? Гримить? Гучні вибухи?
А ви з вірою, що наші військові усе подолають, звертайтеся до дитини, з теплом обійміть і скажіть: "Усе буде добре, моя донечка (синуля)! Ми переможемо. Треба трішки потерпіти. Перемога за нами".
Обійми мають бути теплими і впевненими. Ми, українські мами, так можемо обійняти. І ця впевненість захистить наших дітей, цю впевненість навіть на відстані відчують наші чоловіки-захисники.
Ми найсильніші жінки в світі!
Ми захистимо наших дітей!
Ми обігріваємо материнським теплом навіть у бомбосховищах.
До перемоги з вірою і любов'ю, українці!!!