Пости в Фейсбук, відео в Ютуб, навіть в сторіз Інстаграм, не кажучи вже про Твіттер, який мало не сама активно оновлювана база свіжих новин (там "сидять" головні ньюзмейкери) – все це наша з вами інфореальність. Через інформацію на нас намагаються всіляко впливати.

Ризики особистої "стрічки новин"

Всі користувачі всіх соцмереж знаходяться серед нескінченного потоку інформації.

Пости френдів про особисте і котиків можуть чергуватися з шок-новинами, важливими месседжами політиків, постами аналітиків або лже-експертів. В цьому поточному підході є додатковий ризик: ми можемо бути не готові до тієї чи іншої інформації або, навпаки, стаємо готові поглинати її автоматично, не замислюючись. Мало того, ілюзія "поради друга" в пості від френда, хай навіть віртуального,часто призводить до того, що ми стаємо не дуже перебірливими споживачами інформації, яка виходить "від своїх".

Щоб убезпечити себе і навчити цьому дітей, потрібно продумати засоби захисту:

• НЕ лайкати і не підписуватись на ті чи інші паблік, якщо не впевнені в їхній якості;
• лайкати те, що ви хочете читати регулярно, щоб ці види інформації потрапляли до вас регулярно;
• підписуйтесь на експертів, що мають вагу в своїй сфері, які при цьому спираються на факти, вказують джерела інформації, а їх думки завжди аргументовані;
• щоб уникнути ефекту "інформаційного міхура", підписуйтесь і на серйозні паблік (НЕ аналоги жовтої преси, а аналітичні ресурси), де бувають публікації з думками, які відрізняються від ваших світоглядних установок.

Алгоритм перевірки поста в соцмережі

Багато в чому перевірка меседжу в соцмережі збігається з перевіркою будь-якого іншого медіапродукту – вивчення його на предмет недостовірності (фейк чи ні). Але є певні особливості...

Сьогодні ми зобразили їх у вигляді інфографіки:

На чому варто загострити увагу:

• чи не є паблік або особистий акаунт недавно створеним;
• чи  не вибивається даний меседж з того, що постили там раніше (серед квіточок і котиків раптом політична новина);
• можливо, змінювалася назва облікового запису (як?);
• як виглядає фото-аватарка (фальшивий персонаж чи тварина можуть говорити про те, що перед нами бот);
• перевірте, чи справжнє фото автора (зробити це можна на ресурсах GoogleImage, TinEye);
• неправдоподібні імена особистих акаунтів теж привід шукати інші джерела інформації;
• бажано подивитися, на що підписаний (публічні особи, сторінки) людина або паблік;
• традиційно потрібно перевірити і фото- відеоматеріал, оцінити на предмет відповідності тексту, підпису, його відношення до загального контексту: пора року і час дня, локація, особливості, які вказують на приналежність до країни, культури, події (буває, що фото з іншої країни, часу і події вставлені зовсім в інші тексти);
• дивіться на геолокацію, в ній іноді криються таємниці і відгадки;
• і ніколи не поспішайте робити репост, особливо емоційно заряджених новин!

Запідозрені в недобросовісності акаунти краще відразу видаляти, від пабліків відписуватися, а реальних друзів, які постять фейки, попереджати про ризики (в дуже ввічливій формі).

Покажіть нашу інфографіку дітям, обговоріть кожен пункт, подумайте, чим би ви могли доповнити наші рекомендації. Підлітки можуть і самі підказати методи безпечного користування соцмережами. Прислухайтеся до них – і тоді ваша бесіда щодо медіаграмотності буде більш ефективною.

І наостанок просимо пройти наше міні-опитування:

Фото: depositphotos.com