На відміну від SARS-COV-19, з яким людство зустрілося вперше у 2019 році, вірус віспи мавп відомий епідеміологам вже досить давно. Вперше його виявили у мавп у Африканській республіці Конго у 50-х роках минулого сторіччя, а перший випадок захворювання людини зафіксували у 1970 році. З того часу періодично діагностувалася інфекція у людей, проте тільки в Центральній та Західній Африці.
Перші випадки інфікування вірусом віспи мавп за кордонами Африки було зареєстровано у 2003 році у США – тоді в країні було виявлено 71 випадок захворювання. Періодично разові випадки реєструвалися в Великій Британії – у 2018-му та 2021-му. 7 травня цього року діагноз «віспа мавп» було встановлено у Великій Британії чоловіку, який повернувся з Нігерії, за два тижні після цього в країні підтверджено вже 20 випадків зараження. На протязі місяця було виявлено поодинокі випадки і у Європі – Франції, Італії, Швеції та Австралії. В зв’язку з цим ВООЗ скликало екстрену нараду з експертами, з приводу розповсюдження вірусу і можливих наслідків. Про пандемію і навіть епідемію поки що не йдеться. Тож, що це за інфекція така, і що вже відомо на сьогодні.
Як передається вірус віспи мавп
Цей вірус відноситься до того ж сімейства, що і натуральна віспа, з якою, завдяки вакцинації, людство впоралося ще у 1980 році, проте протікає легше.
Хто насправді є основним носієм вірусу поки достеменно не відомо. Вважається, що це можуть бути дрібні африканські гризуни, а мавпи та людина – лише проміжні носії. Вірус не дуже заразний, передається через кров або при тісному контакті з зараженою твариною або людиною. Може передаватися через забруднені речі або недостатньо термічно оброблене м`ясо зараженої (африканської) тварини.
Повітряно-крапельний шлях передачі теоретично також можливий, проте для цього потрібен дуже тісний та тривалий контакт.
Інкубаційний період та симптоми віспи мавп
Від моменту потрапляння вірусу в організм людини до перших проявів може пройти від 5 до 21 днів, зазначає ВООЗ. Захворювання протікає в два етапи:
- Різкий початок – підвищення температури тіла, лихоманка, головний біль. Як при зараженні багатьма іншими вірусами відмічаються біль у м`язах, сильна слабкість, збільшення лімфатичних вузлів.
- Через 1-3 дні після появи перших симптомів на тілі з`являється висип – зазвичай спершу на обличчі, долонях та ступнях, потім розповсюджується по всьому тілу. Цей висип чимось нагадує висип, що супроводжує вітряну віспу – спочатку це пласкі макулопапули, які поступово перетворюються на бульбашки, що заповнені рідиною (везікули), а приблизно через 10 днів вони покриваються корочками, що поступово відпадають. До повного зникнення кірочок може пройти до 3 тижнів.
Усі поважні джерела зазначають, що діти переносять захворювання складніше, ніж дорослі.
Лікування та профілактика віспи мавп
Проти вірусної інфекції віспи мавп лікування наразі не існує, проте зазвичай це захворювання протікає не дуже важко і проходить самостійно. Лікування може бути тільки симптоматичне – тобто, пити багато рідини, знижувати температуру за потреби, дотримуватися карантину та правил гігієни.
Що стосується профілактичного щеплення – специфічної вакцини проти цього конкретного вірусу немає, проте вже відомо, що вакцина від натуральної віспи знижує ризик зараження приблизно на 85%, за даними Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC). Після зникнення з обличчя Землі натуральної віспи масова вакцинація від неї не проводиться, проте люди старше 40 років зазвичай її отримували, тож вважається, що ця група населення захищена від важкого перебігу захворювання.
Наразі питання про загрози пандемії чи епідемії віспи мавп не стоїть, бо захворювання не дуже легко і швидко передається. Проте завжди існує ризик мутації вірусу, тому міжнародні медичні і наукові організації налаштовані контролювати ситуацію дуже пильно.
Фото: depositphotos
Джерела: ВООЗ, CDC, ms dmanuals
