Як говорити, щоб дитина чула? Лайфхаки від класної мами

Ми, дорослі, часто дуже любимо поговорити: сказати багато чого і одразу, що й самі іноді забуваємо, з чого почали, а де закінчили. Але як говорити так, щоб діти тебе дійсно почули і зрозуміли? Розповідає класна мама однієї з київських шкіл.

Як сказати те, що ми хочемо, так, щоб кожне слово залишилося у серці маленького співрозмовника чи підлітка? Як втамувати власний біль і гнів, коли дитина тебе не чує/не розуміє/не сприймає? Бо ж ситуації бувають різні, і треба вміти не нашкодити, не втратити здатність раціонально мислити, не забути про власну дорослість і зрілість. У конфліктах, навіть/особливо з дітьми це не так вже й просто. Дар’я Лавренко, класна мама у школі повного дня школи КМДШ, дає свої особисті лайфхаки ефективного спілкування з дітьми.

Дар'я Лавренко

5 порад, які стануть в нагоді для батьків як першокласників, так і дітей підліткового віку

  1. Не бійтесь конфліктних ситуацій. Найскладніші перемовини – це гарна можливість «виростити» в очах дитини власний авторитет. У труднощах завжди є колосальний ресурс, адже ви можете відстежити й власні зони розвитку. Придивіться уважніше до ситуації, і ви побачите, що вона віддзеркалює не лише дитячий внутрішній стан, а й ваш особистий теж. 
  2. Відкладіть розмову, якщо роздратовані. Пам`ятайте, що ви для дитини – опора. Навіть якщо весь світ руйнуватиметься, дитина має знати, що тато і мама залишаться спокійними. Так народжується довіра. Якщо дитина не боятиметься вашої реакції, ви першими будете дізнаватися про її радощі і труднощі. Тож говоріть спокійно, завжди, у будь-якій ситуації. До речі, зазвичай люди починають кричати тоді, коли відчувають безсилля. Тому спокій понад усе.
  3. Не нависайте над дитиною. Будьте завжди на рівні, важливо мати зоровий контакт під час розмови. Це переконає вашу дитину, що ви чуєте її у будь-якому разі.
  4. Дайте час на прийняття рішення. Запропонуйте вагомі аргументи, наголосіть на них, підведіть до раціонального вирішення ситуації. Вкажіть шлях, але не тисніть. Іноді треба дати час на те, щоб рішення визріло у дитячій голові, та й дорослим для прийняття деяких важливих рішень потрібен час. Дайте дитині відчути самостійність і відповідальність за власні рішення, встановіть регламент і поверніться до теми через деякий час. 
  5. Ніколи не нагадуйте у інших ситуаціях про попередні, схожі. Слід пам’ятати, що об`єктивізм – це вміння розглядати кожен випадок окремо. Тоді ви будете вільні від упередженості, й стосунки з дитиною не погіршаться, не дивлячись ні на що. А жодна конфліктна, складна ситуація не варта того, аби втратити зв`язок з власною дитиною. 

Новое на сайте