Якщо ж ви ще не наважились відправити дітей на таку пригоду, то історія «Загублені в таборі» допоможе до неї підготуватися.
Хоча, "практично-підготовча" користь цієї книги — не найважливіше, про що варто говорити. Бо вона, перш за все,— цікавезна історія з динамічним сюжетом, карколомними пригодами з елементами містики, живими діалогами і живими ж таки дітьми, такими, яких ми можемо зустріти прямісінько у себе в дома.
Знаєте, яка основна думка після прочитання книги? Як би ретельно не готувалися батьки, діти все одно знайдуть собі пригоди у таборі чи деінде.
Реальні діти в реальних (майже!) умовах
Нова книжка Насті Музиченко «Загублені в таборі» перемогла в конкурсі «Напишіть про мене книжку!» як найкращий твір про сучасних українських підлітків. Читаючи про своїх однолітків та впізнаючи знайомі реалії читачі можуть легко засоціювати себе з персонажами і отримати досвід, якого їм бракує. Так у книжці «Загублені в таборі» головні герої Мія та Матвій приїжджають в табір у Карпатах, де на них чекають дискотеки, літній кінотеатр, посиденьки навколо ватри, квести та інші реалії відпочинку в таборі.
Окрім цілком реальних пригод герої повісті потрапляють у містично-детективну халепу, яка вплинула не лише на стосунки Мії та Матвія, а й на життя всього табору та стосунки з батьками.
Про батьків окремо
Особлива цінність цієї повісті з погляду дорослого читача — в проживанні дитиною (у фоновому режимі) сімейної кризи. Мама і тато мають проблеми у стосунках, мама інколи плаче, тато почав жити окремо... він телефонує і вони з сином не_говорять про важливе.
Майстерно виписана зависла у повітрі непевність та тривога, реакції хлопчика, його не_помічання того, що може завдати болю мамі, його сподівання, що все врешті налагодиться.
Виникає питання, чи не для того діти потрапляють у халепи, щоб вирішити дорослі проблеми?
Психологи впевнені, що саме так і вчиняє багато дітей, вони беруть на себе відповідальність — хворіють, втрапляють у халепи, "викликають вогонь на себе"... У творі подібне показано через художні яскраві образи і події, побічно, без зайвого трагізму чи моралізаторства. І це може мати потужний терапевтичний ефект для усіх читачів...
Батькам варто прочитати цю книгу хоча б заради цієї лінії сюжету.
Купа корисних "пасхалок"
«Загублені в таборі» легко читається і сприймається не лише завдяки описаним сучасним реаліям і «живій» мові. Авторка зачіпає багато тем, які мають місце в житті підлітків. Стосунки між однолітками, стосунки з батьками, дорослішання і дружба.
В тексті також заховано багато літературних «пасхалок», які можуть стати орієнтиром при виборі наступних книжок у бібліотеку вашого підлітка.
Трохи цитат для швидкого занурення у текст
«Упродовж усієї подорожі вона (Мія) задирала носа і робила вигляд, що не помічає мене, але при цьому ї вдавалося дико бісити своєю всюдивсюдністю і невгамовністю. То пакетом із крекером посеред ночі шарудить, наче миша, то за подушку смикає, бо ї, бачте, моє простирадло вікно затуляє. А зранку підхопилась і ну грюкати сидінням, наче ми скоро прибуваємо і час прибирати постіль.
– Міє, нахіба ти це робиш? Не бачиш, я ще сплю?! Усі нормальні люди ще сплять! – урешті не витримав і зірвався я, коли та надокучлива малявка вирішила закинути свій матрац нагору, а влучила мені по голові. То й не дивно, бо з її зростом уверх дістатися можна хіба пожежною драбиною.
– Сорян. Я випадково, – хіхікнуло дівчисько і заховалось під поличку».
Беріть книгу, давайте підлітку і готуйтеся до того, що він чи вона її не випустить, доки не дочитає до цитат на звороті:)
Тому, якщо хочете прочитати її першими, читайте одразу після купівлі;)
А для тих, хто дочитав цю рецензію до кінця маємо бонус: запис розмови в прямому етері з Настею Музиченко! Там мова не лише про цю книгу, а й про купу важливих речей про дітей, стосунки, укрсучліт та найближчі плани.
Фото: авторки статті