Несколько лет назад имела возможность слушать лекцию голландского философа Сибе Шаапа - который занимается изучением психологии масс тоталитарных обществ а также особенностями развития постсоветских стран. Шаап преподает философию в Свободном университете Амстердама и Карловом университете Праги. В последние годы он неоднократно бывал в Украине. Среди его книг стоит отметить работы «Мстительный яд» и «DETOX» - своеобразные предостережение человечеству. Последняя - создана философом совместно с украинками Натальей Погожаевою и Еленой Нагорной.
Идеи философа дают возможность понять, что же происходит с нами, а поняв - определить для себя направление движения.
Що таке ресентимент?
«Ресентимент» перекладається з французької «обурення, злопам'ятність, озлоблення». Насамперед це світоглядна позиція людини, котра з тих чи інших причин вирішує: «Я – жертва». Життєвих обставин, злочинної влади, поганих сусідів, несвідомих батьків, злого боса – кого завгодно. Така людина свідомо шукає кого б призначити винною у своїх негараздах і обов’язково знаходить.
Масово на ресентимент хворіють люди в суспільствах, що переживають епоху змін. А так як в Україні лише на долю одного покоління припало три революції і одна війна – то кожного разу з’являється і хвиля громадського невдоволення, котра і призводить до того, що суспільство наше кидається з одних крайнощів в інші.
«Ресентимент схожий на такі величезні граблі, на які людство наступає, танцює на них, калічачи себе і навколишніх» - визначає автор.
Чим небезпечний ресентимент?
Як для окремої людини так і для мас – це насамперед втрата відчуття реальності та бажання знайти і покарати винних, деструкив і злість. За визначенням самого філософа невдоволені маси, як правило, викликають до життя «молох політичного популізму». Обов’язково знайдеться «герой» який звернеться до «жертви» - ось він я, лицар-рятівник який тебе порятує і покарає тих, хто винен у всіх твоїх бідах. І люди одразу повірять і підуть за ним, не задаючи зайвих питань, не думаючи, як саме він це зробить, чи є у нього план дій, але по дитячому вірячи у щирість сказаного і в обіцяний рай на землі.
Якщо «ресентимент» захопив свідомість окремої людини, вона швидше за все потрапить у токсичні стосунки, стане залежною від іншого, сильнішого та хитрішого. Якщо ре сентимент вразить країну – це створить передумови до виникнення тоталітарних форм правління, що унеможливлюють свободу і демократію. (Прикметне, що гніть голосувати найактивніше йдуть голосувати, як правило, йдуть саме ті, хто налаштований агресивно і фактично «інфікований ресентиментом» і захоплений ідеями популізму).
«Ресентимент породжує гнів, бажання помсти, він швидко поширюється... Він створює проблеми, але не приносить iз собою ніяких рішень... Ресентимент спрямовує власний неспокій на іншого... Неспокій формує жахливе суспільство» - стверджує філософ.
Що робити з ресентиментом?
Проводити «детоксикацію». Якщо для окремої людини це завдання цілком під силу в межах нетривалого часу, то для суспільних мас треба кілька поколінь - стверджує голландський філософ. Але якщо є усвідомлення «хвороби» то і лікування пройде швидше. Але зміни повинні відбуватися не занадто швидко, щоб не спровокувати бурхливу реакцію старих сил.
Ресентимент ні в якому разі не можна ігнорувати і закривати на нього очі: «На найгірші прояви ресентименту потрібно відповідати найсуворіше. Втеча від них є гіршою за суворі заходи у відповідь».
- Дорослішати і вчитися брати відповідальність на себе;
- Не шукати винних;
- Вчитися відповідати за своє життя, родину, дім, місто, країну і вчити того ж дітей.
Коли кількість таких людей досягне критичної масси, можливо, тоді ми зможемо побудувати зріле і самодостатнє громадянське суспільство.
Фото: автора, depositphotos
Читайте также
