Автор матеріалу - Наталка Шаманова
Американські вчені стверджують, що середньостатистична людина перевіряє телефон 150 раз у день. Іноді в цьому є практична необхідність, а іноді - просто, без будь-якої мети, нам хочеться прокручувати стрічку новин або переглядати картинки і відеоролики. Іноді в такому стані можна зависнути на кілька годин. Смартфони, планшети, ноутбуки або інші гаджети, які старше покоління зі змінним успіхом освоює, для дітей стали частиною реальності, без якої вони не уявляють світ.
Дошкільнята - вибираємо контент і дозуємо час
Навколо теми користі і шкоди гаджетів йде багато дискусій, зокрема, існує думка, що вони шкодять психічному здоров'ю дітей. Так це чи ні, спробуємо розібратися.
Галина Друк. Лікар-невролог КМКЛ №8
«Насамперед, психоз – це захворювання. У хворого порушуються можливості бачити, чути, відчувати та розуміти реальність. Дитина може стати дратівливою, плаксивою, сміятися без причини, втратити здатність логічно будувати мовлення. Причиною невротичних станів може бути сильний стрес, спадкові захворювання, хвороби, що супроводжуються високою температурою, різні інфекції, збій роботи ендокринної системи. Психоз, невроз, - такий діагноз може поставити тільки лікар. Якщо дитина фізично не здорова, то використання гаджетів може загострити цей стан. Наприклад, дітям схильним до епілепсії чи з мінімальною мозковою дисфункцією, гіперактивним навіть мультики дивитися не рекомендовано. Взагалі, у разі наявності якихось неврологічних порушень, краще порадитися із лікарем, щодо можливості роботи з гаджетами. Разом із тим, частіше трапляються випадки коли дитина просто вередує. Наприклад, деякі батьки скаржаться, що малюк відмовляється їсти доки перед ним не поставлять планшет із мультиками, або невтішно плаче коли мама не дозволяє брати смартфон. Це не хворобливі стани - батькам достатньо проявити твердість та принциповість. Дітям до 2-3 років взагалі краще не давати ніяких гаджетів. Дошкільнятам 3-7 років – можна 30 хвилин у день, або по 15 хвилин кілька разів на день. Ну і звісно контент підбирають батьки – не повинно бути занадто яскравих кольорів, страхітливих сцен, монстрів, що можуть налякати дитину тощо. Саме це викликає невротичні реакції».
Програми та ігри для розвитку логіки, книги з ілюстраціями що «оживають», фізкультхвилинки. Ну як без цього обійтися сучасній мамі? Головне не зловживати.
Покоління діджитал. Які вони?
Їх називають покоління діджитал. Вони часто краще сприймають візуальну інформацію, короткі тексти, презентації. Вони не уявляють життя без швидкісного інтернету і доступу Wi-Fi цілодобово. Якщо з молодшими дітьми батьки можуть контролювати час використання гаджети і контент, то з підлітками набагато складніше. Заборонити той же планшет - не дати можливості розвиватися нарівні з однолітками. Не маєш акаунту в котрійсь із соцмереж? Не доступний у месенеджерах? Не граєш у Warcraft? Ти випадаєш із соціуму, стаєш білою вороною! (А це також часто стає причиною підліткових неврозів). Безліч діджитал-підлітків цілком здатні бути гармонійними особистостями як у віртуальному, так і в реальному світі, бо вміють фільтрувати інформацію, контролюють самі себе, швидко вчаться, знають правила безпеки в інтернеті, ще і батьків навчать при потребі. Вони інші - що з них виросте ніхто ще не знає. Разом із тим, іноді можна спостерігати картину - сидить група підлітків у кафе. Не говорять, не сміються, не дивляться один на одного, лише у свій смартфон. Спілкуються… Але, напевне, краще так, ніж ніяк. Разом із тим, психологи переконують, якщо у дитини виникає потреба ховатися у віртуалі, причину, перш за все, необхідно шукати в реальному житті.
Руслан Анчаков. Практичний психолог
«Один із прикладів моєї практики - хлопчик 11 років у якого сформувалась залежність від відеоігор, планшета, телефону. Коли ми почали працювати, з’ясували, що у нього проблеми у спілкуванні з однокласниками. Вдома – гіперопікаюча мама і постійно зайнятий тато, що рідко приділяє увагу синові. Відеоігри були тим світом, де хлопець почувався безпечно та психологічно комфортно, адже не мав ні прямих конфліктів, ні тиску. Фактично це була втеча від проблем. Але ж погодьтеся, ні дитина, ні доросла людина ніколи не втече звідти, де їй добре, де її люблять, розуміють, обіймають, де є реальне щастя, цікаве спілкування. Тому найкраща профілактика психологічних проблем у будь-якому віці – довіра і щире спілкування. Батьки мають бути включені в життя дитини, знати, що там відбувається. Особливо в підлітковому віці. Але якщо самі не справляються, не мають часу чи сил, тоді звісно краще звернутися до фахівця, який допоможе знайти причину та усунути її».
Комп’ютерні ігри корисні?
Разом із тим, як показує досвід, відеоігри не завжди зло і грають у них не лише проблемні підлітки, що прагнуть втечі від реальності. «Проходячи якусь гру-стратегію можна насолоджуватися красивою графікою, вирішувати конкретні задачі, вчитися командної взаємодії, переосмислити свої погляди на щось, знаходити сили йти до мети попри все. Такий же ефект дає хороший художній фільм, чи книга, то що в цьому поганого? Головне мати почуття міри й не зависати на добу» – пояснив мені своє захоплення відеоіграми 15-річний геймер.
Соцмережі для творчості й самозцілення
Часом інтернет-ресурси діють як простір для творчості чи допомагають долати певні психологічні проблеми. Я особисто знаю дівчат, які ведуть цікаві кулінарні блоги в інстаграм, поетичні блоги на фейсбуці. Одна з топових українських відеоблогерок ужгородська школярка Катя Підгорська створила власний YouTube-канал «Kate UA» у 12 років. У дівчинки померла мама, тому відеоблогерство відволікало її від сумних думок і розраджувало. Катя знімала і монтувала коротенькі відео, - ділилась своїми уподобаннями, лайхаками, показувала краєвиди свого міста. Її канал зібрав 9 тисяч підписників. Варто зауважити, що після того як у 2017 році Катя стала студенткою, відеоблог вести перестала, бо «краще просто жити, ніж записувати на камеру життя». Тож, напевне, свій терапевтичний ефект відеоблог виконав.
Із кожним роком комп’ютерні технології змінюються і вдосконалюються. Ми не можемо зупинити рух прогресу, та й не треба. Але перш ніж забороняти дитині телефон та планшет, з’ясуйте, чим саме вона займається у своєму віртуальному світі?Можливо у вас росте майбутній геніальний програміст чи веб-дизайнер, чи блогер – лідер громадських думок?
Фото: depositphotos
Читайте також
