Ольга Фанагей-Баранова продовжує ділитися враженнями від сімейного кемпу «Освітній Експеримент», який дав його батькам і педагогам нове бачення сучасних освітніх трендів.
Ольга Фанагей-Баранова, мама чотирьох синів, блогер, організатор дитячих книжкових фестивалів
Із чого все почалося?
Діти хочуть і можуть навчатися самостійно. Прагнення до розвитку - один із базових інстинктів, без якого було б неможливо виживання дитини, людини, людства. Про це твердять усі сучасні педагоги. 20 років тому професор Сугата Мітра подумав: «Прям-таки хочуть, і прям-таки можуть? Самі? Хм, перевіримо».
Ну приблизно так він подумав... і встановив комп'ютер на одній із вулиць у нетрях Делі. Встановив у стіні на висоті метра від землі - у доступі дітвори, яка ніколи до цього не бачила пк і не знала про існування інтернету.
«Можна помацати?» - запитали дітлахи, які гуляють поруч. «Можна», - відповів Мітра і пішов. А повернувшись через кілька годин, виявив, що замурзана малеча серфить простори інету, навчаючи тих, хто молодший.
А якщо ускладнити?
Злегка очманівши від такого результату, Сугата Мітра вирішив піти далі. Набагато далі - у високогірне село. І запропонував місцевим дітям вивчити за допомогою комп'ютера, підключеного до інтернету, тему... біотехнологій. Мабуть, виключно заради жарту. Утім, будучи справжнім вченим, він про всяк випадок заздалегідь протестував рівень знань «піддослідних». Цілком передбачувано він виявився нульовим.
Через два місяці він приїхав і поцікавився їхніми успіхами. Діти відповіли: «Ми два місяці приходили сюди щодня і розглядали ці схеми і графіки, але нічого не зрозуміли. Крім того, що неправильна реплікація ДНК призводить до генетичних захворювань». Ну і ще у процесі вони опанували англійську.
професор Сугата Мітра
Де? Скрізь.
Митра повернувся в Англію і взявся популяризувати і розвивати проект. Поступово поняття СОУПа переросло в наукову методологію із прописаними принципами. І перетворилося у проект «Школа у хмарах», який поширився по всьому світу.
В Україні вже працює п'ять локацій, де застосовують самоорганізований навчальний простір під офіційним супервізорством Технічного університету Нью-Касла. Саме там сьогодні працює Сугата Мітра.
СОУП по-українськи готують в освітніх установах Київської, Харківської та Львівської області, як у школах, так і в позашкільних закладах. Координатори цих просторів, як раз і виступали на «Освітньому Експерименті», розповідаючи про те, як це функціонує на практиці.
Як це працює?
У СОУП можна вивчати все, що завгодно: математику і географію, мистецтво і мови, історію Стародавнього Єгипту і квантову фізику...
Це простір, де створені умови для розвитку дослідницького інтересу, для творчості, взаємодії, критичного мислення. Слідуючи заповітам Мітри, діти тут можуть і, що важливо, хочуть знаходити інформацію і ділитися знаннями один з одним без прямої інструкції вчителя.
Учитель тут не більше, ніж фасилітатор, який тільки допомагає у дослідженні. Він пропонує дітям розділитися на групи 3-5 чоловік. Склад груп може змінюватися під час роботи. Різні групи можуть вільно переміщатися по класу і обмінюватися думками і своїми результатами. Це командна робота в найповнішому і найкращому сенсі цього слова.
Для того, щоб провести СОУП-сесію, потрібні три складові: комп'ютер, інтернет, діти. Сесія складається із трьох етапів - «велике питання», саме розслідування і презентація результатів іншим групам. «Велике питання», це питання, на яке немає простої однозначної відповіді. Він наштовхує на роздуми і міркування, надихає на дискусію, дослідження, взаємодію і спілкування. Він може стосуватися як шкільної програми, так і будь-яких життєвих ситуацій.
«Що таке комаха?» - це просте запитання, а ось «Що станеться із Землею, якщо зникнуть всі комахи?» - «велике питання». Зазвичай це міждисциплінарні питання. Існує ціла база з такими завданнями з різних тем і предметів, які можна використовувати в роботі СОУП. Діти можуть і самі брати участь у формулюванні великого питання. І у них це виходить відмінно, кажуть дорослі куратори просторів. Як вам таке питання: «Чому чорна діра чорна?». Досить «велика», чи не так?
Креативність, самостійність, допитливість, вміння працювати в команді і знаходити нестандартні рішення... Список якостей, що розвиваються під час роботи можуть самоорганізуватися у навчальному просторі, набагато більше відповідає запитам сучасного життя, чим пасивне вбирання інформації, до якого ми звикли у традиційній школі.
Фото - особистий архів автора