Навіть якщо сім'я цілком нормальна, благополучна, батьки читають книги по вихованню, народжували по Мішелю Одену і виховують за Петрановською, а в незрозумілих ситуаціях слухають Світлану Ройз - все одно діти будутьсваритися. То багато, то не дуже, то відразу миритися, то дутися. Маленькі діти можуть і битися. Мої (7 і 4 роки) перестали битися, коли молодший пішов на карате - після місяця занять старша сестра вирішила, що, мабуть, краще словами пояснити своє обурення) 

 Якщо ви бачите на вулиці дітей, які плачуть або лаються, не поспішайте засуджувати горе - матір . Можливо, у них такі ж ситуації, як і у нас, наприклад: 

1.  Кому що купили. У сестри зламалася шпилька - зайшли в магазин заколок. Купили. Для хлопчиків там немає нічого. І по дорозі немає. Купувати пластмасове абищо у кіоску на зупинці мати відмовляється. Зійшлися на соку. Сестрі теж сік. На одну покупку більше, сльози та залізні аргументи голосно - від усіх учасників сцени. 
2.  Не ганьби мене. У дівчаток свої компанії, в яких панує особлива атмосфера паєтки, пісні і таємні знаки. І тут вривається активний молодший брат, який, о Боже, хоче пограти в котиків. Вдома можна, але не при подругах же ж! "Забирайся звідси швидше! Маааамаааа забери йогоооо».
3.  Доганялки . Вічний рух, коли ми кудись йдемо (тобто майже завжди). Хто перший до під'їзду, хто перший на п'ятийповерх, хто перший на гойдалку, хтось хитріший, хтось прогавив. Часто -"Агоооов, тааак не чееесно"!! 
4.  Полеж зі мною. Мама - вона для всіх. Але коли у кожного своє ліжечко, світло вимикається, "музика для сну і релаксу" включається, з темряви лунають два голоси: - «полеж зі мною», «ні, зі мною», « з тобою вчора лежала», «ні, з тобою». Думаю, може в дитячу ще диван купити, щоб з ними лежати одночасно.  
5.  Іграшки. У нас немає проблем з розподілом іграшок, але ось творчість - так. Якщо залишити шедевр з пластиліну недоробленим і відлучитися на 5 хвилин, він може перетворитися в м'яч з усіх кольорів. А башта з Лего стати ляльковим будиночком. Ну так і живемо. 

Найголовніше, що ми вміємо миритися. І не сприймати все близько до серця. І якщо я лаю когось одного, другий завжди захищає. І вони мають секрети, і обіймаються. Добре, що їх двоє.

фото: Вероніка Журавльова

Читайте також

Дачні ігри: як розвивати дитину на дачі?

Бути незалежними: чому я хочу ростити своїх дітей в Україні

Моїй дівчинці вже сім: як це, бути мамою доньки, яка подорослішала, - красиво про кохання