Разом з тим, голлівудські мами-акторки, мають про це свою думку, вважаючи, що не всі образи принцес корисні. Так, Кіра Найтлі забороняє своїй трирічній доньці перегляд «Попелюшки» і «Русалоньки» - бо на її думку, вони транслюють хибний образ дівчини жертви, яка чекає порятунку від багатого хлопця. Акторка Крістін Белл вважає шкідливою Білосніжку. Бо хіба ж можна пускати в дім сторонніх, брати у них яблука? Та і принц – нахаба. Ну хіба можна без дозволу цілувати дівчину?
І дійсно чи відповідають казкові принцеси минулого потребам сучасного життя? Як сталося так, що сучасні героїні казок проміняли мрії про принців на кар’єру та владу і чи не захочуть дівчатка що їх обожнюють зробити те ж саме?
Від покірної дівчини до бунтарки
Дійсно, класичні казки на яких виросло не одне покоління дівчаток, створені в ті часи, коли статус жінки був визначений заздалегідь і обмежувався роллю матері-дружини-господині, а її життєвий успіх цілком залежав від вдалого заміжжя. За останні сто років роль жінки в суспільстві змінилася, відповідно, це не могло не вплинути на казки.
Мультфільми, що екранізують казки про Попелюшку, Сплячу красуню, Білосніжку - з’явились понад пів століття тому, якраз і відображують цей світогляд, але всі наступні Діснеївські принцеси поступово змінили характер та життєві пріоритети. Наприклад Бель із «Красуні і чудовиська» 1989року любить читати, про заміжжя не замислюється, а нахабного жениха Гастона штовхає в багно до свиней. Русалонька – сама врятувала принца а потім пішла його шукати. На відміну від класичної історії Андерсена, щастя своє вона таки знаходить.
Суперниця чоловіків
У 1998 році з’являється Мулан – от це вже героїня, що не просто бунтує а вповні приміряє на себе роль чоловіка, - відтинає коси, вдягає обладунки і йде на війну. Рухає нею любов до батька і бажання захистити країну. Традиційне весілля в кінці ще присутнє, але Лі-Шанг, це не принц-рятівник, а бойовий товариш, - тож маємо партнерський шлюб двох воїнів. В мультфільмі «Принц жаба» - Тіана взагалі не вірить в казки і принців, головна її ціль – мати власний ресторан. Та і принц, на її фоні – інфантильне дитя. Принцеса Меріда – перша з діснеївських персонажів, котра замість того, щоб стати дружиною принца переможця лицарського турніру, сама виграла турнір і розігнала всіх недолугих кавалерів. Головне її щастя - любов родини.
Єдиновладна правителька
У 2013 році вийшов мультфільм «Крижане серце». Принцеси Анна і Ельза вже п’ять років не втрачають шаленої популярності серед дівчаток. Разом з тим, це казка де «безумовною справжньою любов’ю» вважається сестринська любов, а не кохання. Чоловічі персонажі тут суто декоративні, - користі від них мало, а головний «прекрасний принц» взагалі виявляється негідником. Ельза - це жінка монарх. Їй не потрібен чоловік, вона в першу чергу прагне зрозуміти себе. Її місія керувати країною.
Крайнім яскравим персонажем який поповнив сонм принцес – дівочих улюбленець стала Ваяна з одноіменного мультфільму 2016 року. Ваяна від народження росте в суспільстві без гендерних стереотипів їй не треба доводити свою вищість чи рівність. Її готують бути вождем племені, і жодного разу не звучить думка, що треба виходити заміж. Ваяна мріє про морські мандри, а також прагне врятувати свій народ. Правда на початку думає, що в цьому їй допоможе всемогутній чоловік напівбог. Але швидко розуміє, що може розраховувати в першу чергу на себе. До того ж, як з’ясувалося, для того, щоб врятувати світ не треба перетворюватися на «мужика в спідниці», треба діяти суто по жіночому - проявити любов та милосердя.
Казка і реальність
Разом з тим, кожна казка закінчується. А що відбувається після фрази: «І жили вони довго і щасливо»? Як прижилася простолюдинка-Попелюшка в палаці? Чи захотіла б колись Ельза мати чоловіка, і якого? А Ваяна, як вона б справилась з роллю вождя племені мами і дружини? Кожна історія про казкову принцесу описує етап дівоцтва і не дає повної завершеної і правдоподібної картини життя жінки. Та власне казка і не повинна цього робити – її роль в іншому.
З одного боку сучасні героїні максимально наближені до реальності, - в них є характер, улюблені справи, життєві цілі, і, так само, як і реальні дівчата, не всі вони мріють про принців і заміжжя, а часто можуть самостійно вирішувати проблеми. Але чи добре те, що в сучасних казках з малечку дівчаткам розвінчують міф про чоловіка героя, рятівника і захисника? Чи готують їх так до реалій дорослого життя, чи нав’язують їм той тип дійсності де чоловік – слабак, а Я-сама ? А з огляду на те, що в багатьох сучасних мультфільмах чоловічі персонажі слабкі й відверто карикатурні, може скоро настане час задуматися про дискримінацію чоловіків?
Думка експерта
Світлана Омельницька, казкотерапевт, авторка книг.
Діти сприймають світ через образи і для них цілком природно любити чарівні казки та мати улюблених персонажів. У дівчаток 3-7 років це, як правило, принцеси. Старші дівчатка також мають улюблених літературних чи кіно героїнь, які їм найбільш близькі.
Єдине але – маленькі дівчатка (як то трирічна донька Кіри Найтлі прим.ред) ще не мають життєвого досвіду, який є у їхні матусь. Мама з донькою дивляться мультфільми чи читають казку. У мами, на фоні свого позитивного чи негативного життєвого досвіду виникають емоції щодо сюжету і поведінки героїв. Тоді ж свій дорослий досвід вона намагається негайно транслювати дитині, пояснюючи, що життя важке й сповнене несправедливості. Таким чином, мами нав’язують дівчаткам те, до чого вони фактично не готові. Так само трактування казок. Кожен бачить щось своє, - хтось у Попелюшці побачить пригноблену дівчину, яка стала служницею в домі власного батька, а хтось акцентує увагу на її працьовитості, доброті, не злопам’ятності. А дитина може взагалі буде думати про магію і хрещену фею.
Для малюка важливий фантазійний образ, казка, магія, а не аналіз і правдоподібність. До цього вони пізніше самі дійдуть. Взагалі – авторські казки це завжди елемент нав’язування світоглядних позицій автора. Батькам варто також приділити увагу народним казкам, - у них акумулюється мудрість поколінь властивий саме нашим жінкам. Наші слов’янські казкові героїні відрізняються від європейських, часто вони прекрасні і премудрі і зовсім не слабкі.
Взагалі, дівчаток варто познайомити з казковими героїнями, котрі транслюють різні моделі жіночої поведінки, - це дасть можливість реального вибору.
Також, батькам варто звернути увагу, яка саме героїня найбільше подобається доньці і чому саме цей образ найбільше їй відгукується. Прикметне, що часом дівчаткам, які змалку виховувались «принцесами» оточеними любов’ю і піклуванням до вподоби саме образи дівчат-бунтарок чи взагалі негативних персонажів. Це сигнал, що піклування старших забагато.
Але в цілому, вплив казкових персонажів не такий вже й критичний. Варто пам’ятати, що дівчатка в першу чергу «зчитують» поведінку мами і її стосунки з татом а не казкових принців та принцес.
Для того, щоб допомогти дівчинці зрозуміти ким вона є, можна не тільки багато читати а й пофантазувати і скласти казку самим, з собою в ролі головного персонажа. Якою є героїня вашої доньки? Що вона любить? що для неї важливо? Це дасть ключі розуміння до багатьох речей.
А що у нас?
В сучасній українській мультиплікації ми, поки що, не маємо героїнь які б викликали неймовірний захват у дівчаток, - хіба що, непокірна Міла, з «Викраденої принцеси», але на фоні голлівудських аналогів вона нічим особливо не вирізняється. А от народні казки, це дійсно простір для вивчення моделей жіночої поведінки. Наші героїні, як правило, працьовиті, самостійні і розумні, - «Мудра дівчина», «Дівчинка-семиліточка». А от «Дідова дочка», що так само як «Попелюшка» має злу мачуху і зведену сестру, бореться не за можливість вирватися з дому і вийти за принца, а за можливість бути матеріально незалежною. (на відміну від середньовічних європейок, українки мали право володіти майном і дуже цим пишалися). А казка про відважну воячку Марю-Морівну – котра полонила самого Кощія Безсмертного, то взагалі маніфест давньослов’янського фемінізму. Разом з тим, часто героїні казок виступають не просто помічницями, а роблять за чоловіків всю роботу. Часто Іван Царенко отримує завдання, а кохана укладає його спати і сама всі проблеми швиденько вирішує. Знову ж: Я – сама! Але це вже тема для окремої статті.
Іноді, краще просто насолоджуватися магією казки, ніж вишукувати в ній корінь всіх бід.
Фото: depositphotos.com